Вигнання Данте і страх влади перед правдою.
27 січня 1302 року великий Данте був змушений залишити улюблену Флоренцію. Фактично це було вигнання поета з рідного міста — як відомо, він належав до партії «білих» гвельфів (які захищали інтереси заможних городян), що зазнала поразки в політичній боротьбі з «чорними» гвельфами (які відстоювали інтереси нобілів — знатної аристократії).
Заочно Данте був засуджений до спалення з конфіскацією майна. У 1316 році поета помилували, і він міг би повернутися до рідної Флоренції. Однак для цього йому довелося б виконати принизливий ритуал: одягти покутну сорочку, посипати голову попелом і виголосити на головній площі покаянну промову.
Данте відмовився повернутися, написав флорентійцям гнівну відповідь, за що знову був засуджений до смерті. Поет провів решту життя в Равенні.