Він обґрунтував необхідність утворення української держави на основі аналізу геополітичної ситуації у світі в часи Першої світової війни.
«Національна територія — це головна основа нації, на якій вона живе й розвивається».
Це слова основоположника української наукової географії Степана Рудницького, який народився в цей день.
Український географ, картограф та етнограф, академік СТЕПАН РУДНИЦЬКИЙ (3 грудня 1877, Перемишль — 3 листопада 1937, урочище Сандармох, Карелія) вважається «батьком» української фізичної, політичної та військової географії.
Він започаткував картографічний напрямок в українській географії.
Розробляв географічні карти українською мовою у Львові, на еміграції у Відні, у радянській Україні.
Завдяки йому Україну чи не вперше було представлено в картографічних працях як цілісну просторову одиницю.
Доктор філософії, член Наукового товариства імені Шевченка, професор кафедри географії Львівського університету, співзасновник спортивного товариства «Україна» (1911 р.). З 1920 р. жив на еміграції — професор економічної географії Академії торгівлі у Відні, професор географії та декан філософського факультету у Вищому педагогічному інституті ім. Драгоманова в Празі.
Розробник оригінальної концепції, в якій обґрунтував необхідність утворення самостійної української держави на основі аналізу геополітичної ситуації в Європі й світі.
Цьому присвячено його основні праці «Україна з політично-географічного становища» (1916), «Україна і великодержави» (1920), «Українська справа зі становища політичної географії» (1923).
Водночас він доводив, що самостійна українська держава, зважаючи на її геополітичне становище, слугуватиме фактором стабільності і безпеки в регіоні: «Утворення української національної держави в етнографічних границях є одиноким способом, щоб запобігти заколотам і конфліктам у південно-східному куті Європи».
Фатальним для С.Рудницького став 1926 рік, коли він емігрував до УРСР, де очолив кафедру топології і картографії Геодезичного інституту в Харкові.
У 1927 р. організував і став першим директором Українського науково-дослідного інституту географії і картографії, редактор «Вісника природознавства».
Від 1929 р. — керівник кафедри географії ВУАН, комісії краєзнавства та Музею антропології та етнографії імені Ф. Вовка.
У 1933 р. академік Степан Рудницький був заарештований органами НКВД СРСР та звинувачений у приналежності до контрреволюційної організації, шкідництві та шпигунстві.