Що робити пацієнтам, якщо лікарню відключили від фінансування?
З кінця червня до початку липня Національна служба здоров’я України перевірятиме шість лікарень. Серед них — Хорольська міська лікарня. Фахівці перевірять, чи є в лікарнях потрібні ліки та антибіотики, особливо для хворих із запаленнями та тих, хто лікується в реанімації.
Про це повідомили в Національній службі здоров’я України.
У Хорольській міській лікарні перевірки триватимуть з кінця червня до початку липня. За цей час фахівці з’ясують, чи всі пацієнти отримують безкоштовні ліки, зокрема антибіотики для лікування запалень та тих, хто перебуває в інтенсивній терапії.
Під час перевірки оцінюватимуть конкретні випадки лікування пацієнтів із різними запаленнями — наприклад, у легенях, черевній порожнині або м’яких тканинах. Також звернуть увагу на тих, хто лікується у відділеннях інтенсивної терапії.
Нагадаємо, КНП «Диканська лікарня планового лікування» надалі не фінансуватиметься державним коштом через виявлені порушення. Упродовж 60 днів заклад не надав НСЗУ пояснень, тож установа розірвала договір із лікарнею.
Національна служба здоров’я України зупинила фінансування 36 медичних закладів, які, ймовірно, недостатньо забезпечували пацієнтів ліками за Програмою медичних гарантій.
Офіційною причиною зупинення фінансування була відсутність відповіді на офіційні запити НСЗУ щодо виконання умов договору.
Очільниця НСЗУ Наталія Гусак під час брифінгу пояснила, які порушення виявили у медзакладах, як їм відновити фінансування і що робити пацієнтам, які лікувалися в цих установах.
Чому припинили фінансування 36 лікарень і які проблеми виявили? За словами Наталії Гусак, голови НСЗУ, такі дії були вчинені відповідно до постанови №410, яка дозволяє зупиняти оплату, якщо заклад не надає інформацію на офіційний запит.
«Норма діє багато років, і ми завжди зупиняємо всі оплати за договором, а не окремі пакети», — пояснює Гусак. Отже, призупинення стосується всіх пакетів послуг, а не лише стаціонарної допомоги.
«Те, що багато хто сприйняв це як зупинку лише одного пакета (наприклад, стаціонару), ще раз підтверджує, що є значні проблеми з комунікацією всередині закладів. Норма діє багато років, і ми завжди зупиняємо всі оплати за договором, а не окремі пакети», — коментує Гусак.
За словами Наталії Гусак, НСЗУ використовує систему ризикоорієнтованого моніторингу, тому моніторинг є прозорим. Дані щодо витрат аналізуються у розрізі типів лікарень — надкластерних, кластерних, загальних і поза мережею. Потім порівнюються середні витрати на ліки по групі з показниками конкретного закладу. Конкретні показники в НСЗУ не оприлюднювали, щоб не допустити маніпуляцій, але зазначили, що звіт показав суттєву різницю у витратах на одного пацієнта між закладами. Наприклад, Черкаський онкоцентр витрачає значно більше на пацієнта, ніж Рівненський онкодиспансер. А Фастівська багатопрофільна лікарня інфекційного лікування має дуже низький рівень витрат на лікарські засоби з коштів ПМГ, і на неї вже надійшло три скарги щодо вимагання коштів у пацієнтів. За словами Гусак, в одній із лікарень за минулий рік було витрачено близько 5 млн грн з Програми медичних гарантій на капітальні видатки — ремонт і обладнання. Але на лікарські засоби витрати були мізерні, тож пацієнтів не забезпечили належним лікуванням.
«Це історія не лише про формальності, а й про відповідальне використання коштів. Із самого початку ми адвокатували, що так — кошти з ПМГ можна використовувати на розвиток закладу. Але першочергово потрібно забезпечити пацієнтів лікарськими засобами. Ми маємо приклади лікарень, які не подали вчасно пояснення, але при цьому мають залишки на рахунках, еквівалентні чотирьом-п’яти місячним фондам оплати праці. Тобто гроші є. Але ні закупити ліки, ні надати пояснення, ні ефективно адмініструвати договір із НСЗУ — не можуть або не хочуть», — каже очільниця служби.
Як лікарні реагували на запити НСЗУ?
За словами Наталії Гусак, відповіді на звернення НСЗУ з боку різних лікарень її здивували.
Деякі з них відповідали, що пацієнти нібито самі хочуть купувати ліки. Наприклад, у Народицькій лікарні (Житомирська область) зазначили, що в них є «лікарняна каса», куди пацієнти добровільно вносять кошти для закупівлі ліків. Деякі заклади заявили, що їхнє паліативне відділення не потребує лікарських засобів, бо пацієнти не проходять активне лікування. Дехто визнав, що в електронній системі охорони здоров’я кількість пацієнтів вища, ніж є насправді, та пообіцяв це «підкоригувати». Частина лікарень також послалася на гуманітарну допомогу, яку нібито отримувала, але не може підтвердити її облік. А кілька закладів, як-от Звенигородська, Бородянська і Студенянська селищна лікарня, взагалі не надали пояснень.
За словами Наталії Гусак, призупинення виплат — це лише перший крок. Далі заплановані позапланові перевірки, які включатимуть аудит первинної бухгалтерії, аналіз закупівель, перевірку історій хвороб і контроль списання ліків.
Паралельно ведуться переговори з пацієнтськими організаціями про анкетування пацієнтів у цих закладах. «Це дозволить перевірити, чи справді є забезпечення ліками, або їх відсутність», — пояснює Гусак.
Що робити пацієнтам?
НСЗУ запевняє: жоден із 36 закладів не є критично незамінним для медичної системи. Медична допомога доступна й в інших установах.
Крім того, заклади можуть швидко надати пояснення НСЗУ й відновити фінансування.
«Керівник закладу може сісти зі своєю управлінською командою, опрацювати наш запит, сформувати пояснення й відновити відповідні оплати», — додає очільниця НСЗУ.
Як лікарням відновити фінансування
НСЗУ надіслала 206 запитів, де вказала, яку саме інформацію хоче отримати — зокрема щодо забезпечення пацієнтів ліками.
Якщо лікарня надасть обґрунтовані пояснення, виплати можуть бути поновлені.
«Якщо ж відповідей не буде і через три, чотири або п’ять місяців — оплати не буде за відповідний період», — пояснила очільниця НСЗУ.
Знаєте, що налякало? У повідомленні про припинення фінансування медзакладів НСЗУ зазначено: «Це не остання ініціатива для забезпечення прав пацієнтів на доступну та безоплатну медичну допомогу в рамках Програми медичних гарантій».