Пам'яті Леоніда Кантера
Він, що цікаво, був євреєм з Троєщини, його мати і брат нині живуть в Ізраїлі. Обожнював людей з Правого Сектору, українських націоналістів. З кіношників, мабуть, більше ніхто не зробив стільки для увічнення їх подвигів.
Може, й взагалі ніхто більше не зробив. Він зняв найкращі фільми про нашу епоху, про нашу війну. «Добровольці Божої чоти», «Війна за свій рахунок», «Міф».
Єврейство його проявлялося у тому, що він скрупульозно все планував - хоча, по суті, він планував божевільні авантюри. Організатор він був прекрасний, ретельно організував свою смерть. І, як режисер, усе гарно зафільмував.
Один із найсміливіших людей, котрих я зустрічав у житті. Єврей-самурай, як вам такий злам стереотипів?
Він свідомо нехтував своїм життям, але на відміну від суїцидників, робив це з користю. Я б сказав, з максимальною користю. Під час Революції Гідності він був причетний до появи грейдера на Банковій (про це, може, колись пізніше). Під час березневої російської агресії ганяв по Криму. У час боїв за ДАП знімав просто під ворожими обстрілами, на передньому з передніх країв, дивуючи своєю відвагою «кіборгів». Та що я пишу, подивіться фільм.
Три роки тому, сліпучого літнього дня він пішов від нас, - режисер Леонід Кантер. Як учора.
Нехай Творець буде милостивий до його душі!