Спершу вороги українського народу займаються людоловством під ура-патріотичними гаслами. Згодом усіляко зачищають тили.
Днями поліцаї затримали у Кременчуці чоловіка за те, що нібито він у стані алкогольного сп'яніння випадково перекинув ханукальну менору. Громадянинові висунуто звинувачення у дрібному хуліганстві за частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України.
На позір «об'єктивні» вітчизняні засоби масової дезінформації чомусь обходять стороною одне важливе питання вище наведеного випадку. А саме, чи був в «єврейської громади» Кременчука дозвіл на встановлення малої архітектурної форми безпосередньо у громадському місці?
Проте реформованих аваковських псів, як говорять самі жителі Полтавської області — «тупих жандармів для будь-якої влади» на кшталт Івана Вигівського чи Олега Беха, відповіді на такі прості питання не цікаві. Їм дають команду «згори» — і вони діють, не заглиблюючись у суть справи, яку розслідують.
Не встигли свідомі українці ледь прибрати останніх комуністичних бовванів лєніна-ватутіна, а також трубадурів імперії пушкіна-толстого, як чужинці (конкретно: носії зірки Давида на грудях — прим. авт.) тулять на вулицях і площах наших міст власні символи. Так окупанти маркують терен для свого племені.
Нешановне «українське» (за паспортом — прим. авт.) єврейство, а скажіть-но, чи встановлюють в Ізраїлі, де мешкають ваші брати-сестри по крові й вірі, українські символи (тризуб або ж дідух), чи може християнські хрести у пошані в юдеїв на Святій Землі? Прикро визнати, але всюди, де при владі сіоністи, — там відсутні місцеві національні та релігійні символи.
В Україні 10-й рік триває екзистенційна війна проти московії, котра прагне нашого винищення та стертя нашої ідентичності як нації. Не гоже, не слід і не має на то потреби, щоби у містах, якими крокують українські фронтовики у піксельних одностроях, нахабно ставили шибениці-ханукії заради догодити Зе-блазням.
А проте, як раніше вже інформував «Останній Бастіон», поборення внутрішньої окупації — запорука перемоги України. Доки представники Юдиного коліна панують на Печерських пагорбах у Києві, ми лишаємося свого роду підпанками на землі наших предків.
