Нескінченний мартиролог вільної Української Нації щодня поповнюється новими іменами. У Вирій відлітають найкращі, а гірші – на Банковій.
Ми фактично живемо в епосі. Тобто, вся ця історія колись переповідатиметься, як "Іліада", наприклад, ну, чи як красива казка.
З "Володарем перснів" любимо ж асоціації. Тільки от є один великий нюанс: фіналі нашої казки happy end буде без епічних героїв.
Уявіть фінал "Володаря перснів", однак у кінці перемогу і настання миру святкує щасливий натовп. Араґорна, Ґімлі, Леґоласа, Ґендальфа ж поряд нема, бо всі вони до перемоги не дожили.
От і у нашої казки буде точно такий самий фінал. Оскільки це – суто українська казка, з ефектом негативної селекції.
Можливо, ми вистоїмо, і свіжі механізовані бригади мобілізованих на "Abrams", "Leopard" і F-16 заженуть бридку москалоту на болота догнивати. І буде парад перемоги...
Але, як завжди, є одне "але". Адже на тому параді стоятиме у стороні каліка без ноги чи руки (і дожив же, бо став обмежено придатним) із тих, "кого туди не посилали" з 2014 року ще.
Він дивитиметься по сторонах, але ні з ким буде заговорити, залишившись на самоті... На самоті в обіймах байдужого суспільства і паразитуючої на іменах полеглих Героях влади.