Тріщина в броні США: відставка директора DIA і глобальні наслідки для безпеки.
В останні дні американська столиця опинилася в центрі уваги через гучний скандал, пов’язаний із відставкою глави Агентства військової розвідки США (DIA, РУМО) генерал-лейтенанта Джеффрі Крузе.
Публікації в розслідувальних виданнях під заголовком «Сейсмічна криза в Пентагоні…» розкривають деталі інтригуючого конфлікту, який може мати далекосяжні наслідки для американської розвідувальної системи та зовнішньої політики загалом.
Контекст: DIA (РУМО) та її роль у американській розвідці
Агентство військової розвідки США відіграє ключову роль у забезпеченні Пентагону та Білого дому інформацією, необхідною для стратегічних рішень.
Засноване у 1961 році, агентство відповідає за збір і аналіз даних щодо військових загроз, іноземних збройних сил та глобальних конфліктів. Голова DIA — фігура, чия діяльність часто залишається в тіні, але вплив на національну безпеку важко переоцінити.
Генерал-лейтенант Джеффрі Крузе, який очолив агентство у 2020 році, став об’єктом нападок через нібито конфлікт із високопоставленими особами в адміністрації Трампа та Пентагоні.
Що сталося?
За даними витоків у ЗМІ, у Пентагоні виник кризовий стан через відставку Крузе. Джерело, близьке до американських розвідувальних кіл, стверджує, що глава DIA опинився під тиском через незгоду з політикою адміністрації щодо ряду ключових міжнародних питань, включно з Україною, Китаєм та Близьким Сходом.
Наголошується, що Крузе нібито висловлював стурбованість щодо маніпуляцій розвідувальними даними в політичних цілях, що викликало незадоволення у вищих ешелонах влади.
Ключові звинувачення проти Крузе включають:
Недостатня лояльність Трампу: Джерела стверджують, що Крузе відмовлявся надавати розвідувальні звіти, які повністю відповідали б політичній лінії Білого дому, особливо щодо російсько-української війни.
Внутрішні розбіжності в Пентагоні: Повідомляється про напружені стосунки між Крузе, міністром оборони та іншими високопоставленими чиновниками, які нібито вимагали від DIA більш «зручних» висновків для просування певних зовнішньополітичних рішень.
Витоки інформації: Публікації натякають, що оточення Крузе могло бути пов’язане з витоками секретних даних, що підривали довіру до адміністрації Трампа.
Джерела в США зазначають, що чутки про відставку Крузе циркулювали у Вашингтоні вже кілька місяців, але ситуація загострилася після нещодавніх невдач американської розвідки у прогнозуванні міжнародних криз.
На думку джерел, це посилило тиск на Крузе, який опинився в ролі «козла відпущення» за системні проблеми.
DIA — мало відоме, але важливе агентство
На відміну від ЦРУ, Розвідувальне управління оборони (РУМО) діє непомітно, залишаючись у тіні. Це аналітичний та оперативний підрозділ Міністерства оборони, відповідальний не лише за прогнозування іноземних військових загроз, а й за безпосереднє забезпечення Пентагону критичною розвідувальною інформацією.
Його звіти впливають на дислокацію військ, розподіл озброєння та стратегічні пріоритети щодо Китаю, росії, Ірану та Північної Кореї.
Таким чином, це не периферійний орган: це стрижень, що дозволяє американським військовим «дихати у тумані сучасної війни». Коли його лідера відсторонюють, вся архітектура національної безпеки здригається.
Падіння начальника такої структури — чіткий сигнал: щось пішло серйозно не так. Погані оцінки? Конфлікти з Білим домом? Суперництво з ЦРУ чи АНБ? Все можливо. У світі спецслужб падіння ніколи не відбувається випадково.
Кожне відсторонення — видимий пік підпільної війни, де перетинаються амбіції, боротьба за владу та геополітичні розрахунки.
Момент викликає більшу тривогу, ніж саме рішення
Найбільше турбує не саме рішення, а його момент. Світ і так напружений: триваюча війна в Україні, зростаюча напруженість у Тайванській протоці та нестабільність на Близькому Сході.
Зміна керівництва РУМО — наче заміна пілота під час шторму. Чому саме зараз? Які помилки або політичні мотиви виправдовують такі зміни в найневдаліший момент?
Відставка, схоже, є проявом ширшого клімату внутрішньої недовіри в уряді Трампа, де невидима війна між розвідувальними службами стає такою ж небезпечною, як і зовнішні загрози.
Якщо РУМО хиткий зсередини, як він може гарантувати міцність США перед противниками, які вже відчувають тріщини?
Тиха боротьба з ЦРУ
Суперництво між ЦРУ та РУМО має давню основу. Якщо ЦРУ дружнє до ЗМІ, політизоване та всюдисуще, то РУМО діє в умовах суворої тиші.
Проте останніми роками розбіжності загострилися: суперечливі оцінки щодо росії, розбіжності щодо темпів постачання озброєнь в Україну, різні погляди на китайську загрозу.
Відставка глави РУМО може стати кульмінацією цього тліючого конфлікту: Вашингтон віддає перевагу голосу Ленглі над голосом Пентагону.
Якщо чутки та витоки підтвердяться, це означатиме, що навіть на вершині американських інститутів панує розбрат замість єдності.
Ніщо так не послаблює імперію, як розділення її власних життєво важливих органів. Внутрішнє суперництво під час технологічної холодної війни та гарячої війни в Україні може бути фатальнішим за ворожу ракету.
Тінь АНБ і тотальна інформація
ЦРУ не самотнє у цьому «танці». У роздрібненому світі агентств АНБ встановлює свою гегемонію через масив даних, що збираються щодня.
РУМО у цьому тристоронньому суперництві часто опиняється на нижчій позиції: менш могутнє за АНБ у глобальному спостереженні, менш впливове за ЦРУ в політичних колах.
Падіння директора може відображати структурну слабкість агентства, притиснутого між сильнішими сусідами.
Політичні суперечності з Білим домом
Можлива причина також у невідповідності політичної лінії Білого дому та позиції директора РУМО.
Можливо, його вважали надто незалежним, критичним або повільним, аби виконувати волю президента. Також могли бути розбіжності щодо стратегії щодо Китаю або масштабної підтримки України.
Відставка — явний сигнал: всі повинні підкоритися або піти.
Але така логіка ідеального підкорення небезпечна: розвідка повинна не лестити владі, а стикати її з реальністю. Вигнати директора через його незручні дії — означає приректи себе на свідоме ігнорування правди.
Суперники відчувають слабкість
У Москві, Пекіні, Тегерані та Пхеньяні ця історія викликає задоволені посмішки. Внутрішні розбіжності завжди сприймаються як ознака слабкості.
США, завжди демонструючи єдність, тепер виглядають роздробленими та ослабленими. Противники бачать у цьому можливість використати момент.
Союзники поринають у сумніви
Не лише вороги стурбовані. Союзники США також уважно стежать за ситуацією. НАТО, вже роздроблене різницею в ресурсах та пріоритетах, потребує РУМО для прогнозування та забезпечення власної стратегії.
Європейські партнери, що прагнуть американської військової аналітики, тепер знають: стабільність агентства під загрозою. Довіра руйнується. Сумніви у союзах — сильна отрута.
Можливо, деякі союзники вже шукають альтернативи: розвивають власні розвідувальні мережі, зміцнюють паралельні альянси. Багатополярний світ прискорюється.
Сприйняття роздробленої імперії
Імідж часто важливіший за реальність. Неважливо, як швидко РУМО знайде надійного наступника. Світ пам’ятає лише, що агентство похитнулося, а його лідер був усунений.
У світі цілодобової інформації ця тріщина стає глобальним наративом: Америка більше не незламна сталева брила, а колос, що тремтить під власною вагою.
Провали через Україну
Деякі аналітики вказують на накопичені помилки в українському досьє: надто оптимістичні оцінки обороноздатності Києва або надмірно песимістичні оцінки російського потенціалу.
Якщо відставка пов’язана з Україною, це означає, що фронт не лише військовий, а й інформаційний. Тріщини на місцях відображаються у закритих офісах Вашингтона.
Конфлікт через Китай
Інша гіпотеза — акцент на Китаї. Деякі критикують РУМО за концентрацію на російській загрозі, інші вважають пріоритетом Пекін.
Якщо директор протистояв цьому тиску або намагався встановити іншу ієрархію загроз, він підписав би політичний смертний вирок. У нинішній американській ієрархії китайське питання домінує над усіма іншими.
Невидима, але фатальна помилка
Відставка може бути пов’язана з особистими проступками або скандалами, що досі замовчуються. У світі секретності причиною може стати будь-що: сумнівні зв’язки, конфлікти інтересів, боротьба за владу або внутрішні витоки.
Ці правди рідко розкриваються одразу, але завжди з’являються пізніше, як привиди з підвалу.
Шепіт перед бурею
Можлива відставка глави РУМО — тріщина, але ще не перелом. Тріщини провокують розрив і готують майбутній крах. Сьогодні усунений лише «один начальник» розвідки. Завтра можуть похитнутися цілі переконання. І святкувати будуть не лише вороги США.
Історія непохитно запише істину: падіння будь-якого колоса завжди починається з непомітного уламка першої тріщини.