Created with Sketch.

Вони, як ми і очікували, множитимуть зусилля

19.06.2021, 18:04
Фото: С. Ёлкин

А нам, миням, слід знати стійло...

Нам дали від шести місяців до року на перевірку своїх здогадів щодо наслідків історичної женевської «стрілки» лідерів двох вільних світів. Світи, щоправда, вільні кожен по-своєму, і різниця між світосприйняттям рафінованого представника демократичного істеблішменту Байдена та кадебістського збльовиша (зацініть, колеги, словникову перлину!) путіна – одеська.

Себто, різниць аж дві, і обидві – великі.

Немає сумніву, що кожен з нас, хто цікавиться світом, людьми і перспективами здорового глузду супротивно песикам-котикам, букетикам «нєзабудок» і екзотичним позам монструазно губатих дівиць, має свою точку зору на «головну політичну подію року». Звісно, єдино правильну.

Ба, чимала наша місцева аудиторія, включно з метрами ток-шоу, так прагла побачити хоч би щось позитивне за дверима приозерної вілли Ла Ґранж у Женеві, що ладна була шукати промисел божий для України навіть у знятому піджаку Байдена. Мовляв, непротокольний жест символізував перегляд засад американо-зеленського співробітництва, ще не бачені інвестиції у все, що ворушиться, вступ Конче-Заспи до НАТО і дозвіл директору патронатної служби офіЗе Єрмаку сфоткатися з прибиральницею кабінету радника з питань національної безпеки США Джейка Саллівана.

Люди, дідусю Джо стало лишень спекотно у темно-синьому дрес-коді!

До речі, вілла у передмісті О-Вів наповнена привидами не лише римських імператорів і судновласника Фавра – останнього господаря Ла Ґранжу, а й флюїдами розрядки 1985 року: там ні-ні та й визирне із-за портьєри то клон Михайла Горбачова, то дух Рональда Рейґана. Але треба визнати – на тому давньому саміті генерального секретаря ЦК КПРС дотліваючого СРСР та президента аж ніяк не догниваючих США конструктив вихлюпувався через вінця.

Позавчора у Ла Ґранж конструктивом не пахло. Нам, сучасникам, доводиться співати осанну наступним словам президента США: «Я заявив про непохитну підтримку США суверенітету і територіальної цілісності України. Ми домовилися продовжувати дипломатичні зусилля у рамках Мінських домовленостей».

Таке, ніби перед цим США хиталися або Мінська впритул не бачили! Ні, ми від дідуся, обтяженого неймовірним досвідом і з'їденими на американсько-російських відносинах зубами чекали не чергової пацифістської відозви, з нею до Ґрети Тунберґ.

Спробуйте, панове, уловити різницю між процитованою нами підсумковою фразою президента Джо́зефа Робіне́тта Ба́йдена-моло́дшого і мемом на зальот екологічно заскоченої шведки: «Досить убивати Альонок заради шоколаду»? Як на нас, про Альонку – сильніше.

Міль відбула з Ла Ґранжу до свого мордору сповнена величі і пацанського задоволення від «я єво сдєлал». Бо дідусь Джо підхопив вірус Зеленського (бачите, тепер вже й телефонна розмова заразна) і місію найпотужнішої громади планети бути гарантом нормальної світобудови звів до «хто кого перекліпає».

P.S. Чого чекали? Того, що пацюк буде якщо й не загнаний у кут,то, принаймні, йому туди дорогу покажуть. Натомість «домовилися продовжувати».

А виміряти глибину нужника, у дірку якого шубовснула дипломатія нашого найвеличнішого блазня від женевської зустрічі Байдена з путіним, дозвольте якось іншим разом, бо не знаємо – сміятися чи плакати з того.

Народився у селі на Сумській Слобожанщині, наразі – полтавець, вчитель історії і тоді ще суспільствознавства, профспілковий чиновник, активіст і фрондер інформаційного простору, пенсіонер, українець, але все ще оптиміст

Читайте також
Актуалізація трендів
Опінії
Новинки від Марусинки
Політика
Новинки від Марусинки
Політика
Символіка позитивізму
Опінії
Тест на доброзичливість
Опінії
Зелені прибульці задали кобищанцям жару!
Опінії