Страх перед розширенням війни та слабкістю НАТО.
Європейські керівники, які прагнуть заручитися підтримкою для Києва, стверджують, що їхні зусилля спрямовані на захист демократичної держави, дотримання міжнародного права та протистояння агресії з боку росії.
Однак існує й інша причина, пов’язана з власними інтересами: Європа побоюється, що домовленості на користь Москви можуть призвести до ескалації конфлікту, який може охопити весь континент, повідомляє WSJ.
росія може вийти з мирних переговорів із значно збільшеними потужностями військового виробництва, впевнена у своїй здатності перекроювати кордони силою та вважає НАТО слабкою структурою.
Європейські столиці, які стикаються з нестачею ресурсів, турбуються, що у них не залишиться іншого вибору, окрім як різко збільшити військові витрати та підготовку у сфері оборони, щоб зберегти стримувальний потенціал.
Президент США Дональд Трамп та його адміністрація наполягають на якнайшвидшому врегулюванні війни росії проти України. Для Європи, як і для України, невигідна мирна угода, що залишить Київ вразливим і ослабленим, є гіршою за повну відсутність домовленостей.
«Майбутнє України нерозривно пов’язане з нашим власним. Якщо ми не зможемо забезпечити для України міцний і справедливий мир, то не буде жодних гарантій і для нашої безпеки», — заявив у вівторок, 16 грудня, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус.
Розбіжності між трансатлантичними партнерами вказують на глибший розкол. Адміністрація Трампа прагне, щоб США та Європа налагодили відносини з Москвою заради так званої «стратегічної стабільності з росією», як це називає Вашингтон. Білий дім вважає, що це знизить ризик розширення конфлікту. Представники команди Трампа також бачать перспективи для бізнесу з росією.
Європа й Україна дотримуються протилежної точки зору. Вони розглядають росію як довгострокову загрозу і переконані, що довіра має бути заслуженою та підтвердженою, а до того часу москву необхідно стримувати.
Москву звинуватила європейців і США за адміністрації Джо Байдена у веденні проти росії проксі-війни через підтримку України. російський лідер путін нещодавно заявив, що якщо Європа хоче війни, то росія до неї готова. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков зазначив, що стратегія союзників Києва зводиться до того, щоб «воювати до останнього українця», а не прагнути швидкої угоди. Тим не менш, Кремль відхилив мирну пропозицію США і не виявляє жодних ознак готовності завершити конфлікт.
За останні місяці розбіжності у поглядах Заходу стали очевидними під час мирних переговорів під егідою США та навколо них. Ці розбіжності неодноразово ускладнювали й без того напружені відносини між Європою та Вашингтоном.
В оновленій Стратегії національної безпеки США, опублікованій цього місяця, європейців звинувачують у «нереалістичних очікуваннях» щодо війни. За кілька днів до публікації цього документа європейські лідери застерегли президента України Володимира Зеленського від згоди на значні поступки в переговорах зі США без узгодження деталей того, що Вашингтон запропонує у разі порушення росією мирної угоди та повторного нападу на Україну.
«Ми хочемо миру. Але не такого миру, який фактично означає капітуляцію», — заявив минулого місяця президент Франції Еммануель Макрон. Він охарактеризував такий мир як угоду, яка «дасть росії повну свободу для подальших дій» і поставить Європу під загрозу.
Недавнє опитування серед 500 європейських експертів з питань безпеки назвало «перемир’я, вигідне росії у війні проти України», одним із двох ключових ризиків для Євросоюзу в наступному році. Другий ризик — гібридна війна або війна в «сірій зоні», яку, як раніше зазначали багато офіційних осіб, росія вже веде проти Європи.
«Безпека ЄС перебуває під прямою загрозою через мирну угоду, яка закріпить територіальні здобутки москви, заохотить агресію та підірве довгострокову життєздатність України як суверенної демократичної держави. „русский мир“ також стане сигналом того, що ЄС не здатен формувати власний простір безпеки або стримувати майбутні загрози з боку росії», — йдеться у звіті за підсумками опитування, підготовленому Університетом Європейського Союзу, дослідницьким закладом ЄС.
«Уявіть, що путін досяг своєї мети. Україна перебуває під гнітом російської окупації, його війська чинять тиск на протяжний кордон із НАТО, і ризик збройного нападу на нас значно зростає», — такий сценарій описав минулого тижня генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
Він підкреслив, що в такому випадку НАТО доведеться значно посилити свою присутність на кордонах із росією та зіткнутися з фінансово обтяжливим прискоренням військових витрат, які перевищать уже заплановане зростання оборонного бюджету.
«Тому не забувайте: безпека України — це наша безпека», — додав Рютте.