Як Олександр Біленький та Сергій Бєлашов знищили комунальне підприємство "Полтавафарм"
Полтавське обласне комунальне підприємство «Полтавафарм» створили в 2004 році. Тоді реорганізували обласне медичне об’єднання «Фармація». «Полтавафарм» мало 35 філій на 372 різного типу аптеки і було в Україні однією із найбільших аптечних мереж України. У 24 її аптеках виготовляли лікарські припарати.
ПОКП «Полтавафарм» виконувало соціальну функцію – випускало ліки для пільговиків за держпрограмами і утримувало аптеки у віддалених районах області.
Товарообіг підприємства у 2015 році складав 341 млн. гривень. Чистий прибуток за 2015 рік – 2.7 млн. гривень.
З моменту призначення Олександра Біленького головою Полтавської обласної ради, він наполегливо та цілеспрямовано наближав Полтавське обласне комунальне підприємство «Полтавафарм» до банкрутства.
Процедуру банкрутсва ПОКП «Полтавафарм» забезпечували: блокування Біленьким проведення відкритого конкурсу на посаду керівника, призначення в/о керівника «своїх», які радо допомагали реалізувати водичку, та і про себе не забували, грабуючи підприємство, реалізуючи свій «досвід», в тому числі здобутий з відбуванням покарання за хабарі.
Під виглядом скорочення нерентабельних аптек вони розкрадали і майно підприємства. Одним із таких стала аптека на розі вулиць Пушкіна та Гагаріна. Саме в цій аптеці коштом ПОКП «Полтавафарм» було зроблено дорогий ремонт і… передано під партійний офіс «Нашого Краю» колишнього «шефа» Біленького, в якого на виборах він «стажувався» «технічним кандидатом» на Луганщині. Нині цей офіс використовує відвертий українофоб Удовіченко, колега Біленького по коаліції в облраді.
У 2016 році Олександр Біленький видав розпорядження щодо перевірки полтавського обласного комунального підприємства ПОКП «Полтавафарм». У складі комісії від громадськості тоді були призначені – Сергій Чередніченко, хворий на шизофренію депутат Полтавської міської ради від «БПП» Солідарність» та наркоман Ігор Педик-Головатий.
Представники Полтавської фармацевтичної мафії зі складу посадовців Полтавської облради й ОДА робили спробу рейдерського захоплення підприємства. Тоді «ставленим» керівником був Дмитро Майборода. У заступники Майборода брав усе тих же Чередніченка та Педика-Головатого.
Тоді працівники «Полтавафарму» разом із громадськими діячами відстояли підприємство.
Під час представлення Майбороди між робітниками «Полтавафарму» та незаконним керівництвом виник конфлікт, оскільки персонал підприємства не вважав Майбороду, Чередніченка та Педика-Головатого законно призначеним керівництвом.
Не спромігшись відстояти свою позицію, Дмитро Майборода покинув залу під скандування «ганьба». Заступники Майбороди покинули приміщення ще раніше через резонанс навколо їхніх персон, спричинених викривальними статтями "Останнього Бастіону".
Також варто зауважити, що Майборода має судимість (5 років за хабар у розмірі 3 тисячі $) і не є фахівцем у фармацевтиці.
Але на сесії Полтавської обласної ради Олександр Біленький домігся призначення на посаду нового директора «Полтавафарму» Валерія Прядка, депутата Полтавської облради від партії «Простих людей».
Під час перебування Валерія Прядка на посаді керівника підприємства продовжувалося його системне та цілеспрямоване знищення.
"Реформи" на підприємстві після призначення Біленьким своєї людини почалися одразу. З моменту призначення Валерія Прядка на посаду в.о. головного директора підприємства минуло менше 5 місяців. За цей час він встиг підняти ціни на ліки в мережі аптек до 30%.
Після свого призначення Валерій Прядко зазначив, що в його планах – розширяти мережу аптек.
— У наших найближчих планах – розвиток і розширення мережі аптек. Як у Полтаві, так і районах області. Можу сказати, що три нові аптеки вже найближчим часом ми плануємо відкрити у Чорнухах, Опішні і Рибцях. І це лише початок, – обіцяв Валерій Прядко.
Але замість обіцяного розширення мережі, аптеки почали закривати.
Під час представлення Прядка на посаду Біленький зазначив, що треба реформувати систему, адже за останніх 5 років зникли 52 аптеки ПОКП «Полтавафарм».
Але комунальні аптеки в Полтаві почали закривати, мотивуючи це збитковістю та великим штатом працівників.
Схема Біленького-Прядка мала одну мету: навмисне визнання аптек збитковими, щоби мотивувати їхню ліквідацію та створити більш сприятливе середовище для приватних аптек. У першу чергу від цього постраждали соціально незахищені верстви населення та пенсіонери.
Державна аудиторська служба України у червні 2018 року оприлюднила аудиторський звіт за результатами діяльності комунального підприємства Полтавської обласної ради «Полтавафарм» за період з 01.01.2016 р. по 31.12.2017 р. (ред.: з 24.03.2016 р. обов’язки директора підприємства виконував депутат Полтавської обласної ради Валерій Прядко у відповідності до рішення № 64 від 23.03.16 р. п’ятої позачергової сесії Полтавської обласної ради).
Причиною проведення даного аудиторського дослідження органами державної аудиторської служби є з’ясування зовнішніх та внутрішніх проблем, що спричинили збитковість прибуткового ПОКП «Полтавафарм», втрату ним конкурентоспроможності та домінуючого становища на ринку медичних препаратів області, оцінка ефективності використання комунального майна.
Аудит здійснено також з метою оцінки виконання статутних завдань, ефективності і законності використання фінансових ресурсів і комунального майна, інших активів Підприємства, правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю у ПОКП «Полтавафарм» за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 року.
Обсяг охоплених аудитом фінансових ресурсів і майна становив 296729,3 тис. гривень.
Детальніше зупинимося на декількох епізодах фінансово-господарської діяльності, які висвітлені в аудиторському звіті.
1.Фінанси.
Результатом діяльності ПОКП «Полтавафарм» у досліджуваному періоді були:
у 2016 році – чистий прибуток у розмірі 2183,0 тис. грн.
у 2017 році – чистий збиток у розмірі 6801,0 тис. гривень.
Слід відмітити, що до 2016 року Підприємство за результатами діяльності завжди отримувало прибутки. Так, на 1 гривню сукупного доходу витрачено у 2012 році 99,04 коп., у 2013 році - 99,03 коп., у 2014 році - 99,03 коп., у 2015 році - 99,22 коп., у 2016 році - 99,44 коп. та у 2017 році - 1 грн. 02 коп.
Впродовж 2016-2017 років у ПОКП «Полтавафарм» майже у два рази зросла поточна дебіторська та кредиторська заборгованість, а обсяг кредиторської заборгованості на кожну звітну дату значно (у 2,2–2,6 рази) перевищує обсяг дебіторської. Як свідчить аналіз, кредиторська заборгованість виключно за товари (роботи, послуги) станом на 31.12.2017 р. становила 42337,0 тис. грн. і більше, ніж у 45 разів перевищила дебіторську заборгованість за товари (роботи, послуги), яка утворилась на ту ж дату (952,0 тис. грн.).
2.Конкуренція
Аптечна мережа ПОКП «Полтавафарм» на фармацевтичному ринку області представлена лише 213 закладами, що становить 27,7 % від загального ринку, у тому числі: 1 аптечний склад, 112 аптек та 100 аптечних пунктів. Решту фармацевтичного ринку Полтавщини займають аптечні заклади недержавної форми власності, загальна кількість яких складає 556 закладів і становить 72,3 %.
З метою оцінки закупівельної політики Підприємства в частині ціноутворення та з’ясування рівня зовнішньої конкурентоспроможності аптечної мережі ПОКП «Полтавафарм» в ході аудиторського дослідження проведено порівняння цін реалізації лікарських засобів для кінцевого споживача у приватних аптечних мережах з аптечними закладами комунального підприємства.
Як видно з наведеної таблиці, вартість лікарських засобів, що пропонувалася структурними підрозділами у кінці березня 2018 року на 13,0–68,0% вища, аніж у приватній мережі, що ставить під сумнів наявність покупців у аптечних закладах ПОКП «Полтавафарм».
Одним із основних постачальників лікарських засобів впродовж 2016-2017 років було ТОВ «Фармпланета» (м. Київ).
Слід зауважити, що обсяг закупівель товару ПОКП «Полтавафарм» за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 р. у ТОВ «Фармпланета» в 2016 році склав 4,1% від загального обсягу (для порівняння: у 2015 році – 2,7%).
Зазначимо, що до призначення на керівну посаду ПОКП «Полтавафарм» Валерій Прядко був директором ТОВ «Фармпланета», і про очевидний наявний конфлікт інтересів неодноразово попереджали громадські активісти.
З огляду на результати проведених досліджень, аудитом доведено, що на Підприємстві при проведенні закупівель лікарських засобів та медичних виробів не було запроваджено сучасних методів та прийомів, які б дозволяли придбавати товар за найоптимальнішими цінами, відсутній належний рівень фармацевтичної логістики призвів до зайвих витрат фінансових ресурсів та «вимивання» обігових коштів з обороту підприємства.
Як наслідок, у роздрібну аптечну мережу ПОКП «Полтавафарм» надходили лікарські засоби та медичні препарати за цінами, які у своїй більшості були неконкурентоспроможними у порівнянні з іншими аптечними мережами, що призвело до зниження товарообороту у натуральному виразі, зменшення доходів підприємства та негативно вплинуло на кінцевий фінансовий результат його роботи.
Неприйняття своєчасних управлінських рішень щодо майна
У ході аудиту також встановлено, що протягом 2016-2017 років ПОКП «Полтавафарм» передавало в оренду та орендувало приміщення та будівлі.
Так, на підставі договору оренди приміщень будинку, розташованого за адресою м. Полтава, вул. Пушкіна 16, від 28.06.2006 р. № 282 у зазначеному приміщенні здійснювала свою діяльність Аптека № 50 ПОКП «Полтавафарм».
Для проведення реконструкції цього приміщення з метою розширення торгового залу для населення на підставі наказу від 16.01.2017 р. № 17 по ПОКП «Полтавафарм» Аптеку № 50 було тимчасово закрито, а у березні 2017 року на підставі наказу від 21.03.2017 р. № 44 взагалі ліквідовано як таку, що збільшує збитковість та суттєво погіршує фінансовий стан Підприємства.
Слід зауважити, що приміщення Аптеки № 50 ПОКП «Полтавафарм» було повернуте орендарю лише 31.07.2017 р. – через 7 місяців після припинення її діяльності.
Тобто, у період з 16.01.2017 (припинення діяльності Аптеки) по 31.07.2017 р. (передача приміщення Орендодавцю) Аптека № 50 фармацевтичну діяльність не здійснювала, відповідно ніяких доходів не отримувала.
Однак, за даними бухгалтерського обліку ПОКП «Полтавафарм» у вказаному періоді фактично здійснило витрати на утримання приміщення Аптеки № 50 на загальну суму 136,6 тис. грн., зокрема:
- 85,0 тис. грн. – витрати на проведення поточного ремонту приміщення Аптеки № 50;
- 36,3 тис. грн. – оплата за оренду, охорону, комунальні платежі та інші витрати по приміщенню Аптеки № 50 у періоді з 16.01.2017 по 31.07.2017 р.;
- 15,3 тис. грн. – списання залишкової вартості основних засобів (дверей вхідних – 1 од. та вікон металопластикових – 7 од.).
Перший поверх фасадної частини двоповерхового комунального будинку у самісінькому центрі Полтави упав до ока керівництву Полтавської обласної ради для розміщення офісу партійного осередку ПП «Наш Край».
Звісно, що ніхто не має бажання брати в довгострокову оренду приміщення без сучасного ремонту та й ще вкладати власні гроші у ремонт. Тому заздалегідь був розроблений план, за яким комунальне підприємство «Полтавафарм» мусило відремонтувати приміщення, а потім від нього взагалі відмовитись.
А хто ж стоїть за осередком ПП «Наш Край»? Народний депутат України Сергій Шахов, котрий входить до політради політичної партії та є близьким другом і товаришем голови Полтавської обласної ради Олександра Біленького.
Влітку 2016 року народний депутат України С.В. Шахов був представлений депутатам Полтавської обласної ради особисто головою Полтавської обласної ради О.Ю. Біленьким – як надзвичайно поважна людина та патріот України.
Аудитори дійшли до невтішних висновків за результатами проведеної перевірки.
Результати державного фінансового аудиту діяльності ПОКП «Полтавафарм» за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 р. засвідчили, що підприємством не забезпечена ефективність у прийнятті управлінських рішень, організації виробництва, функціонуванні фінансово-господарської діяльності та здійсненні внутрішнього фінансового контролю.
Підприємство у 2017 році не виконало ще одного статутного завдання - отримання прибутку від реалізації товарів та виконання робіт, так як результатом діяльності були збитки у розмірі 6801,0 тис. гривень.
Загальна оцінка ефективності управління ПОКП «Полтавафарм» протягом досліджуваного періоду свідчить про її вкрай низький рівень.
Через рік після свого призначення Валерій Прядко потрапив у сумнівну корупційну історію, намагаючись пришвидшити видачу ліцензії від поліції на продаж нарковмісних препаратів в аптеках.
Вищий антикорупційний суд призначив йому 4,5 роки ув'язнення.
Керівники комунального підприємства змінювалися один за одним, але ситуація з кожним роком погіршувалася.
У 2019-му році Біленький призначив очільником ПОКП "Полтавафарм" корупціонера Дмитра Майбороду, який продовжив вести підприємство до прірви банкрутства.
У січні 2020 року Полтавська обласна рада на два місяці призначила в.о. директора завідувача однієї з аптек «Полтавафарм», але підприємство вже тоді було повністю недієздатним.
У березні 2020 року, після тривалих дискусій майже одноголосно депутати обласної ради проголосували про виділення 5 мільйонів на збільшення статутного фонду.
Але це не врятувало підприємство.
11 березня 2021 року в облраді відбулося засідання постійної комісії з питань бюджету та управлінням майном.
Першим народні обранці розглянули питання про економічний стан комунального підприємства «Полтавафарм», що знаходиться на балансі облради.
За словами депутатів нині це підприємство доведене до банкрутства. Депутати визнали, що провина за таку ситуацію лежить, зокрема, на них самих.
У 2021 році заборгованість підприємства «Полтавафарм» сягнула понад 42 млн грн.
Про це повідомила виконувачка обов’язків директора ПОКП «Полтавафарм» Оксана Павлусенко.
Перший заступник голови обласної ради Олександр Лемешко повідомив, що суд зобов’язав обласну раду як власника підприємства терміново розпочати процес санації – погашення боргових зобов'язань ПОКП «Полтавафарм».
– Ми повинні рекомендувати обласній раді надати дозвіл на санацію, аби вберегти «Полтавафарм» від банкрутства, – розповідав Олександр Лемешко.
Депутати Полтавської обласної ради зібрали робочу групу для вивчення фінансового стану та організації діяльності Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм».
– На сьогодні з 167 аптечних закладів ПОКП «Полтавафарм» функціонують 85. Вони проводять роздрібну торгівлю лікарських засобів та виробництво ліків в умовах аптек. Аптечний склад не функціонує. Відсутні обігові кошти для закупівлі медичного товару, має місце різке падіння товарообігу, зростає заборгованість із заробітної плати працівникам, з оплати оренди приміщень, комунальних платежів та сплаті податків. Окрім цього, прострочена заборгованість постачальникам за отриманий медичний товар та послуги, – розповів директор Департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації Віктор Лисак. Підприємство знаходиться в його оперативному управлінні.
Замість того, щоб рятувати підприємство від банкрутства, у 2021 році Полтавська обласна рада вирішила створити нове підприємство «Полтавафармація», на яке мали передати вцілілі активи «Полтавафарму».
У 2021 році Полтавська облрада розіслала громадам області пропозицію взяти на баланс аптеки. Відгукнувся лише Кременчук, який прийняв три аптеки й одну аптеку взяв Хорол. Решта громад, зокрема й Полтавська, пропозицію проігнорували.
26 липня 2022 року Полтавська обласна рада мала проголосувати за виділення КП «Полтавафармація» 10 млн грн, шляхом збільшення статутного капіталу підприємства, але тоді для прийняття рішення не вистачило голосів.
Тут варто зауважити, що підприємство не має приміщення та ліцензії на діяльність, а директор Андрій Людвов не надав плану розвитку.
Пізніше питання збільшення статутного капіталу КП «Полтавафармація» було погоджено на бюджетній комісії, яку очолює депутат від «Батьківщини» Лариса Босенко.
Тут слід нагадати, що керівник КП «Полтавафармація» Андрій Людвов, є співзасновником ТОВ «АСД-Трейд».
Дане підприємство є фігурантом кримінального провадження № 42023172060000004 від 17.01.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України (Використання завідомо підробленого документа).
За матеріалами кримінального провадження , у 2005 році підприємство «АСД-Трейд» нібито купило занедбані капітальні та тимчасові споруди тепличного господарства поблизу артскладів.
Право власності на ці будівлі підприємство чомусь зареєструвало лише у серпні 2021 року.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 28.08.2021 ТОВ «АСД-ТРЕЙД» на підставі акту приймання-передачі майна від 10.08.2021, договору купівлі-продажу від 02.07.2005, протоколу загальних зборів від 10.08.2021 зареєструвало право приватної власності на майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2447350853101.
У 2016 році, на вулиці Симона Петлюри, 75 була сформована земельна ділянка площею 9,7 га. Відповідно до генерального плану міста Полтави, на ній мали побудувати новий футбольний стадіон.
У 2021 році плани були скориговані: одну велику земельну ділянку поділили на дві: площею 7 га та 2,7 га. Більшу ділянку залишили за футбольним стадіоном, меншу — віддали під спортивний комплекс зі штучним льодовим покриттям.
У лютому 2021 року депутати Полтавської облради проголосували за рішення щодо можливості будівництва у Полтаві Льодового палацу. Саме рішення було сформульоване як звернення обласної ради до міськради Полтави та прилеглих до неї громад з пропозицією знайти під будівництво земельну ділянку не меншу 3 га.
Після цього Андрій Людвов згадав про куплену землю, та заявив про свої права на земельну ділянку.
Андрій Людвов подав позов до суду із проханням визнати за собою 3 га землі на цій території. Після того, як Касаційний цивільний суд Верховного Суду у позові відмовив, він звернувся до Полтавської міськради й заявив, що має право на оренду цієї земельної ділянки.
Міська рада, маючи вже сформовану ділянку у 7 га під стадіон, вирішила не дробити її на ділянки у 3 га й 4 га та віддати на вимогу Людвова більшу територію, ніж він вимагав. Олександр Мамай пояснив це наявністю усної домовленості з Людвовим, відповідно до якої останній пообіцяв віддати 30% збудованих квартир для внутрішньо переміщених осіб.
Тобто замість стадіону та льодової арени там мав вирости черговий житловий комплекс.
Але вже на наступну сесію земельне управління винесло проект рішення про відмову надання цієї ділянки в оренду для «АСД-Трейд».
Наразі виникла неоднозначна ситуація, оскільки земельна ділянка за документами перебуває у власності «АСД-Трейд».
Логічно, що за ТОВ «АСД-Трейд» стоїть керівник фракції "Батьківщина" в обласній раді Сергій Бєлашов, який хоч і вийшов зі складу засновників "Полтавтрансбуд", але продовжує зберігати зв'язки з підприємством. І від 7 гектарів під будівництво у місті він без бою не віддасть.
За нашою інформацією, Сергій Бєлашов поклав око на земельну ділянку по вул. Шевченка, 34 у Полтаві. Там знаходиться Аптека № 5 ПОКП «Полтавафарм».
У Полтаві залишилося 4 аптеки ПОКП «Полтавафарм»: на вулицях Великотирнівська, 39а, Івана Мазепи, 37, Європейська, 245 і Шевченка, 34 (поруч з Полтавською обласною лікарнею).
Тому не є дивним, що питання фінансування «Полтавафармації» було підтримано на депутатській комісії, якою керує саме депутат від «Батьківщини».
21 жовтня 2022 року Полтавська облрада з другої спроби проголосувала за виділення 10 млн грн на поповнення статутного капіталу новоствореного обласного комунального підприємства «Полтавафармація».
Ці кошти мали піти на ремонт 4 аптек, розташованих в обласному центрі. Ремонт необхідний для того, щоб отримати ліцензію на аптечну діяльність та розпочати роботу.
"Останній Бастіон" нагадує читачам, що Сергій Бєлашов є бізнесменом та основним бенефіціаром банку “Український капітал”. Також Бєлашов є головою фракції Полтавської обласної організації Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», депутат обласної ради VIII скликання.
У 2018 році СБУ відкрила кримінальне провадження № 42018000000002900.
“За матеріалами кримінального провадження встановлено, що в період 2016-2019 років група осіб з числа громадян України, використовуючи фінансові інструменти ПАТ “Банк “Український капітал”, а також групи компаній, пов'язаних з ТОВ “Укрінвест Груп”, діючи з відома посадових осіб ПАТ “Банк “Український капітал”, використовують підконтрольні їм суб'єкти підприємницької діяльності з ознаками фіктивності з метою здійснення протиправних діянь, пов'язаних із запровадженням протиправних фінансових механізмів для ухилення від сплати податків шляхом незаконного переведення безготівкових коштів у готівку, безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість для суб'єктів господарської діяльності реального сектору економіки, сприяння у привласненні коштів та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом”, — йдеться у матеріалах цієї справи.
Простіше кажучи, йдеться про банальне розкрадання в особливо великих розмірах, а враховуючи, що і ПАТ "Банк "Український капітал", і ТОВ "Укрінвест Груп" безпосередньо пов'язані з Сергієм Бєлашовим, можна здогадатися, хто може бути головним учасником згаданої спецслужбою групи осіб із числа громадян України”.
Ще один яскравий епізод - штраф у сумі 1,2 млн грн, накладений Нацбанком на Банк "Український капітал" за ризикову діяльність у сфері фінансового моніторингу, з "чорною міткою" голові правління банку (НБУ ухвалив рішення про його невідповідність вимогам законодавства України). Банк “Український капітал” без зайвого шуму виплатив цей штраф у повному обсязі, тому подробиці претензій НБУ не були винесені на публіку.
Ще більше питань до Бєлашова викликає той факт, що він сам нещодавно був обвинуваченим в іншому кримінальному провадженні і навіть встиг посидіти на лаві підсудних.
Його судили у Полтаві у 2014 році за звинуваченням у злочинах, передбачених ст. 190 (шахрайство) та ст. 358 (підроблення документів). Прокуратура звинуватила Бєлашова в тому, що він з використанням фальшивого наказу про призначення заступника директора у ТОВ "КВФ "Славія" уклав договір на купівлю 300 млн кубометрів природного газу з нульовою ставкою ПДВ з ДК "Газ України", а потім домовлявся про продаж цього газу на сотні мільйонів гривень промисловим споживачам уже з ПДВ. В результаті збитки держави склали понад 17 млн грн.
Утім, у в'язницю тоді Бєлашов не сів. Суд вирішив, що достатньо буде лише накласти на нього штраф у сумі 850 гривень, незважаючи на те, що провину Бєлашова у використанні наперед підробленого документа було повністю встановлено.
Полтавська Феміда знає собі ціну.
“Бєлашов дійсно укладав угоди на постачання газу за дорученням, що знайшло своє підтвердження у судовому засіданні, але надалі він не виконував функції, пов'язані з розпорядженням грошовими коштами, не заповнював податкові декларації, накладні, не переказував кошти за рахунками підприємств та не отримував і не заволодів коштами держави”, — такий висновок зробили у Полтавському районному суді, звільнивши свого заможного та платоспроможного земляка від кримінальної відповідальності.
Газова тема досі не дає Бєлашову спокою, втім, діє в ній він вкрай обережно, повністю переклавши її тягар на жіночі плечі.
Наприклад, головний газотрейдер групи Бєлашова ТОВ “Скела Терціум” записано на Євгенію Федорович, сестру дружини Сергія Бєлашова Ліліани.
Компанія-комісіонер Ark Trade LLP (Шотландія), через яку виводяться кошти за імпортними газовими контрактами "Скела Терціум", записана на Вікторію Ковтун, яка вважається партнером Бєлашова у ТОВ "Діас компані".
Про масштаб цієї діяльності говорить той факт, що лише у 2020 році оборот “Скела Терціум” досяг 2,35 млрд грн. Щоправда, показаний схематозником Бєлашовим чистий прибуток становив за цей період лише 730 тис. грн.
На яких рахунках осідає прибуток “Скела Терціум”, можна здогадатися з огляду на ті самі висновки СБУ та податківців про впровадження “протиправних фінансових механізмів для ухилення від сплати податків”. Так само як і визначити, на які цілі частина виручених грошей спрямовується. Недаремно Бєлашов серед місцевих журналістів вважається одним із головних регіональних спонсорів PR-кампанії партії “Батьківщина”.
Ще один важливий нерезидент у схемах Бєлашова - Desiford developments Limited (як і Ark Trade LLP, ця компанія також фігурує у кримінальному провадженні СБУ). На нього оформлено польський газотрейдер UP Energy, де роль керівника виконує Вікторія Перченко. Вона відома як номінальний бенефіціар згаданої вище компанії “Укрінвест Груп”, де Бєлашов працює директором. Як результат, ні Desiford developments Limited, ні Ark Trade LLP, ні “Скела Терціум” та UP Energy не згадані у декларації Бєлашова, як і офшори з Белізу, Кіпру та інших островів із приємним податковим кліматом. Хоча в польських реєстрах Бєлашов вважається фактичним бенефіціаром UP Energy, і той факт, що цю компанію він не задекларував, як мінімум, має викликати до нього багато питань з боку НАЗК та НАБУ.
Його дружина Ліліана була депутатом Полтавської міської ради 7-го скликання від кишенькової партії Олександра Мамая “Совість України”.
Національне агентство із питань запобігання корупції виявило ознаки кримінального правопорушення у декларації за 2020 рік у депутатки Полтавської міської ради сьомого скликання Ліліани Бєлашової.
Зокрема, депутатка не вказала, що володіє шістьома земельними ділянками, а також приховала вартість 13 земельних ділянок. За даними НАЗК, сумарно недостовірні відомості про нерухоме майно відрізняються від достовірних на суму 1 млн 603 тис. грн.
Також Ліліана Бєлашова не вказала вартість автомобіля марки Porsche Cayenne 2012 року випуску та Ssang Yong Rexton RX270XD 2009 року випуску.
Окрім цього, декларант не зазначила, що є засновником та має корпоративні права у ТОВ «Ларго каса» вартістю 5 млн грн та корпоративні права у ТОВ «ТК «Кристал» на суму 8,6 тис. грн.
У НАЗК вважають порушенням і те, що Бєлашова не зазначила інформацію про дохід чоловіка ‒ подарунок у вигляді акцій банку АТ «Банк «Український капітал» загальною вартістю 8 млн 105 тис. грн.
При цьому Нацагентство не змогло під час перевірки підтвердити достовірність інформації про інші доходи чоловіка ексдепутатки Сергія Бєлашова: від банку АТ «Банк «Український капітал» ‒ 412 тис. грн, від ПАТ «ЗНВКІФ Верден» ‒ 310 тис. грн, від АТ «Таксомбанк» ‒ 942 тис. грн, від АТ КБ «ПриватБанк» ‒ 14 тис. грн, від ПАТ «Південний» ‒ 1 млн 619 тис. грн, від АТ «ОТП банк» ‒ 177 тис. грн.
У Нацагентстві підрахували, що недостовірні відомості у декларації відрізняються від достовірних на 6 млн 611 тис. грн.
«У діях суб'єкта декларування встановлено ознаки злочину, передбаченого ст. 366-2 Кримінального кодексу України», ‒ йдеться у результатах перевірки.
У вересні 2021 року Сергій Бєлашов продав свою частку у ТзДВ «Полтавтрансбуд». Раніше він напряму володів часткою у майже 39%.
Це може бути пов'язано з тим, що уродженець Краснодарського краю росії Сергій Бєлашов мав високі шанси опинитися в санкційних списках РНБО у зв'язку з фінансуванням кампаній, які несуть загрозу національній безпеці України. За чутками, саме страх такого розвитку подій змусив Бєлашова останнім часом активізувати показну патріотичну риторику, паралельно критикуючи РНБО за "резонансні справи з введенням санкцій".
Натомість у список власників внесено ТОВ «Смарт Трейдинг Солюшнз». Засновником та бенефіціаром цієї київської компанії є Олександр Бурдейний. Він і замінив Бєлашова у списку бенефіціарних власників ТзДВ «Полтавтрансбуд».
Продаж Сергієм Бєлашовим своєї частки у ТзДВ «Полтавтрансбуд» є скоріше формальним. Він зберігає на посаді свого директора — Сергія Шандибу.
Шандиба є співзасновником ПП "Вибір", яке входить до "Групи родини Бєлашових".
До січня 2021 року половина підприємства належала Сергію Бєлашову. Потім свою частку він передав Сергію Шандибі.
Також Бєлашов володії медійними активами, які він буде викорустовувати на наступних виборах. Про це ми розповімо у наступній публікації.
21 лютого 2023 року Господарський суд Полтавської області визнав «Полтавафарм» банкрутом. У матеріалах справи вказано, що кредиторська заборгованість обласного комунального підприємства складає 23,8 млн грн, а балансова вартість активів 7 млн грн.
«Полтавафарм» в 2016 році мала близько 300 аптек, а на момент ліквідації їх кількість скоротилася до 100.
За даними аналітичної системи "YouControl" ПОКП "Полтавафарм" має у власності 62 об'єкти нерухомості, 11 земельних ділянок та 8 автомобілів.
Серед кредиторів Полтавського обласного комунального підприємства: «Фіто-Лек», «Фармак», «Томаш», «Зайдекс АУ», «Укргазбанк», «Полтаватеплоенерго», Головне управління Державної податкової. Наразі мережа комунальних аптек перебуває у стадії ліквідації, а її майно мають продати.
Новостворене Комунальне підприємство Полтавської обласної ради “Полтавафармація” лише готується до отримання ліцензії на роздрібну або оптову торгівлю лікарськими засобами.
Про це повідомив під час брифінгу 4 квітня сам голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький.
“Щодо “Полтавафарм”, то триває процедура банкрутства. “Полтавафармація” не отримала виділених з обласного бюджету 10 млн грн. Фактично, бюджетні кошти туди не виділяли. Але це підприємство має у підпорядкуванні аптеки, які належали “Полтавафарм”.
Зараз основний вид діяльності — переоформлення, отримання ліцензії на здійснення фармацевтичної діяльності. Це дасть можливість під брендом “Полтавафармації” відкрити аптеки, які раніше належали “Полтавафарм”, – зазначив Олександр Біленький.
Незрозуміло, чим понад рік займався очільник ПОКП "Полтавафармація" Андрій Людвов, який не спромігся отримати ліцензії та оформити чіткий та зрозумілий план розвитку комунального підприємства.
Коли він прозвітує перед депутатами Обласної ради, які виділили 10 мільйонів гривень на поповнення статутного капіталу підприємства, про свою діяльність?
Як "Полтавафармація" розпоряджається підпорядкованими аптеками, одна з яких вже припинила свою роботу?
Як зазначив Біленький, деякі аптеки, передані в управління ПОКП "Полтавафармація" працюють, деякі — передали в оренду.
“Це дає можливість виплачувати заробітну плату людям, які працюють”, – додав голова обласної ради.
Але він чомусь не дав відповідь на питання: чому Андрій Людвов не зміг за рік забезпечити нормальне функціонування обласного комунального підприємства.
На прикладі "Полтавафармації" ми спостерігаємо повторення історії ПОКП "Полтавафарм", яке Олександр Біленький цілеспрямовано та наполегливо вів до банкрутства.
Біленький, Бєлашов та Людвов безпосередньо причетні до знищення мережі комунальних аптек, котрі виконували важливу соціальну функцію. Проблемами "Полтавафарм" були значні фінансові активи, мережа аптек у привабливих для торгівлі місцях, та земельні ділянки у центральній частині міста , на які не могли не звернути увагу владні щури, довівши підприємство до банкрутства, та заволодівши вказаними грошовими та матеріальними активами.
Після "Полтавафарм" та "Полтававугілля" подібна доля може спіткати й інші комунальні підприємства Полтавської обласної ради. Кого знищать наступним : ПОКП "Полтавафармація", КППОР "Полтававодоканал" чи ПОКВПТГ "Полтаваобленерго".
Уважати дану публікацію офіційним повідомленням НАБУ, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки про вчинення злочину, передбаченого ст. 219 Кримінального кодексу України (Доведення до банкрутства). п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України закріплено, що вчинення злочину з використанням умов воєнного стану є обставиною, яка обтяжує покарання.