Уроки для України.
Таке використання Telegram у Молдові може стати попередженням для України…
20 жовтня 2024 року в Молдові відбулися вибори президента та конституційний референдум щодо зміни законодавства на шляху до вступу в ЄС. У результаті 50,35% виборців проголосували за зближення з Європейським Союзом. Виборча кампанія проходила в умовах засилля російської дезінформації та підкупу виборців партіями, пов’язаними з рф.
Міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой заявив, що росіяни випробували нові технології втручання у виборчий процес, аби надалі використовувати ці інструменти в інших країнах.
Які ж «інновації» були застосовані під час підкупу виборців у Молдові та як запобігти їх використанню в Україні?
Напередодні дня голосування Антикорупційна прокуратура Молдови повідомила про розкриття схеми підкупу 170 тис. громадян, які отримували гроші з росії. Очільник поліції заявив, що за вересень-жовтень 2024 року рф витратила на підкуп виборців у Молдові 39 млн доларів.
«Нововведенням» на виборах 2024 року стало широке використання мобільних банківських застосунків та електронних карток. Традиційно для фінансування таких операцій застосовували готівку, яку ввозили з-за кордону. Так, лише за один день 2024 року прикордонна служба затримала 135 пасажирів літака з Москви, у яких вилучили понад $1 млн готівкою. Це були активісти партії Ілана Шора (молдовського політика-втікача, проти якого ЄС запровадив санкції).
Конституційний суд Молдови заборонив партію Шора у 2023 році, а самого її очільника засудив до 15 років позбавлення волі за шахрайство.
Наразі він проживає в росії, де отримав громадянство, і продовжує дистанційно впливати на молдовську політику.
Оскільки Ілану Шору заборонили балотуватися, його політичні сили представлені іншими фігурами, яких він підтримував медійно й фінансово.
Як працювала система Telegram-каналів для підкупу виборців
На виборах 2024 року Telegram став основним майданчиком для координації дій та вербування мережі противників євроінтеграції. Ілан Шор публічно заявив про створення Telegram-бота «Стоп ЄС», за реєстрацію в якому громадянам пропонували 500 леїв (близько 1 тис. грн), а за залучення кожного нового учасника — додатково 50 леїв (приблизно 100 грн).
За виконання різноманітних завдань у боті також передбачалась винагорода. Наприклад, за Facebook-пост із тезою про те, чому Молдові не варто вступати в ЄС і чому на референдумі слід проголосувати «ні», бот пропонував 150 леїв (приблизно 350 грн).
У жовтні 2024 року адміністрація Telegram за запитом уряду Молдови видалила понад 100 ботів, пов’язаних з Іланом Шором. Також корпорація Meta видалила 23 сторінки у Facebook і 20 акаунтів в Instagram, які поширювали дезінформацію про конституційний референдум. Таке використання Telegram у Молдові може бути серйозним попередженням для України, зважаючи на широку популярність цієї соцмережі в нашій державі.
Для отримання винагороди використовували російський «Промсвязьбанк», що перебуває під санкціями США, ЄС, Великої Британії та Японії за діяльність на окупованих українських територіях. Для користувачів ботів «Стоп ЄС» діяв кол-центр, який дистанційно (з росії) навчав громадян Молдови обходити блокування через VPN та налаштовувати російські банківські сервіси.
Специфікою таких схем впливу є те, що їх складно розслідувати. Після обшуків у Гагаузії в рамках розслідування справи про підкуп, спікер Народного зібрання Гагаузії Дмитро Константінов заявив, що ці гроші — «не підкуп, а допомога наших друзів з росії».
За продаж голосу на виборах у Молдові вже оштрафовано понад 6 тисяч людей. У січні 2025 року 94 з них подали позов до Конституційного суду Молдови з вимогою визнати покарання за продаж голосу неконституційним і зі скаргами на завищений розмір штрафу (від 25 до 37 тис. леїв, тобто 57–85 тис. грн). Утім, суд відмовив у задоволенні позову. В Україні ж штраф за такий злочин становить від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів (близько 5,1 тис. грн).
Виклики для України
Розвиток інтернет-технологій і нових форм масового підкупу засвідчує, що на перших повоєнних виборах перед українською владою постануть серйозні виклики. Національний банк України ще 1 березня 2022 року заборонив використання платіжних карток російських і білоруських банків. СБУ неодноразово повідомляла, що російські спецслужби застосовують нові методи переказу коштів (зокрема криптогаманці), аби платити українцям, яких вербують для шпигунства чи диверсій. Подібні інструменти можуть бути використані й для підкупу виборців або збору інформації про громадян.
Після війни ситуація може ускладнитися — через економічну скруту люди лояльніше ставитимуться до продажу голосів. На післявоєнних виборах в Україні може реалізуватися так званий «грузинський сценарій» зневіри й панування дезінформації. Це, своєю чергою, суттєво підвищує ризики позитивного ставлення до підкупу та подальшого курсу на очорнення політики як демократичного процесу.
Отже, і українська влада, і громадянське суспільство повинні спільно працювати над забезпеченням чесних і прозорих виборів — це дозволить громадянам України довіряти їх результатам.
І, звісно, необхідно проводити просвітницькі кампанії для виборців. Без них — ніяк.