Вчимося на минулому: чому переговори з путіним небезпечні.
Щодо довіри до росіян, їхніх гарантій безпеки та пропозиції путіна провести переговори з президентом України Зеленським у Москві є хороший урок історії від угорського генерала Пала Малетера. Це ідеально ілюструє, чи можна довіряти рашистам.
Пал Малетер — військовий лідер Угорської революції 1956 року, міністр оборони в третьому уряді Імре Надя.
Увечері 3 листопада 1956 року в складі офіційної урядової делегації Пал Малетер прибув на радянську військову базу Текель на острові Чепель недалеко від Будапешта. Разом із ним до складу делегації входили міністр Ференц Ердеї, начальник Генштабу генерал Іштван Ковач і начальник оперативного управління Генштабу полковник Міклош Сюч. Опівночі в зал, де проходили переговори, прибув голова КДБ СРСР Іван Сєров і оголосив про арешт усієї угорської делегації. Іван Сєров заявив приблизно те саме, що пізніше заявила російська делегація президенту Зеленському в Стамбулі 22 лютого: «Вони всі самозванці, а нинішній уряд Угорщини (України) буде призначений у Москві». На світанку 4 листопада радянські війська знову увійшли до Будапешта і повалили уряд Імре Надя.
Генерал Малетер та інші члени делегації відразу ж після арешту були відправлені на гауптвахту, де їх утримували під посиленою охороною. Там із ними розмовляв радянський генерал Євген Малашенко, який пізніше згадував, що угорських офіцерів «приголомшило те, що сталося, але вони намагалися триматися з гідністю». 9 листопада 1956 року Малетер та інші особи були перевезені безпосередньо з бази Текель військовим літаком на Ужгородський військовий аеродром.
Півтора року Пал Малетер перебував у в’язниці, потім постав перед закритим судом, на якому був засуджений до смертної кари. 16 червня 1958 року вирок був виконаний — разом із Малетером були повішені прем'єр-міністр Імре Надь і журналіст Міклош Гімеш.