Вже мало хто пам’ятає, що в складі Військово-Морського флоту СРСР був корабель, особливо дорогий полтавцям, — «Полтавський комсомолець». Це ракетний катер Чорноморського флоту серії «Молния-1», а за класифікацією НАТО — Таrantul-ІІ.
Побудований він за проектом 1241.1 ЦКБ «Алмаз», із серії кораблів, започаткованих з середини 1970-х. Вони призначалися для ураження бойових кораблів, транспортів і десантних засобів та для прикриття кораблів і транспортів від повітряного нападу та атак надводних сил. Катери оснащували ударним комплексом «Москіт» і найсучаснішим радіоелектронним обладнанням. Усього в 1980—1991 рр. побудовано 30 катерів проекту 1241.1. На відміну від інших кораблів, «Полтавський комсомолець» мав не комбіновану дизель-газотурбінну енергетичну установку, а двовалову газотурбінну.
«Наш» катер був закладений на Середньо-Невському суднобудівного заводу в селищі Понтонний (Ленінград) на початку 1986 року, а спущений на воду 29 вересня 1987-го. Ще через рік, після випробувань, він увійшов до 349-го дивізіону ракетних катерів 41-ї бригади Чорноморського флоту СРСР. Шефство над кораблем, звісно, взяв комсомол Полтавщини, декому пощастило навіть служити на ньому.
Після розпаду СРСР не стало й комсомолу. У лютому 1992 року наказом командувача ЧФ «Полтавського комсомольця» перейменували на Р-160. Чорноморський флот був тоді у спільному підпорядкуванні України і Росії, хоч уже йшли перемовини про розподіл. І росіяни під шумок кілька кораблів ЧФ фактично викрали, перегнавши їх без погодження з українською стороною із Севастополя на бази в Росії. Так, під буцімто для навчань у Середземне море вивели авіаносний крейсер «Тбілісі», який назад уже не повернувся, — він і досі служить на Північному флоті Росії, щоправда, вже як «Адмирал Кузнецов».
А колишнього «Полтавського комсомольця» перегнали в Каспійське море, де Р-160 увійшов до Каспійської флотилії. З нього зняли пускові установки протикорабельних ракет, натомість встановили 4 пускові установки РСЗВ БМ-14-17. В 1997 році катер перекласифіковано на малий артилерійський корабель, він отримав шифр МАК-160 (бортовий номер 054). Відомо, що 2006 року катер брав участь у морському параді в Астрахані, а 2010-го його вивели «в резерв». Нині корабель, ймовірно, списаний.
Так закінчилася історія «Полтавського комсомольця».
В історії було чимало кораблів під назвою «Полтава». А започаткував цю «серію» перший лінійний корабель російського флоту — 54-гарматний вітрильний лінкор, флагман Петра І, спущений на воду через п’ять років після Полтавської битви. З 1754-го на Балтиці плавала вже інша «Полтава», корабель навіть брав участь у Семирічній війні. Під час російсько-турецької війни 1806—1812 років флагманським кораблем Чорноморського флоту теж був вітрильник «Полтава». Судно з такою назвою і завершило історію вітрильників у військовому флоті Росії: корвет типу «Императрица Александра» був спущений на воду у 1829 році і прослужив понад 30 літ. Навіть під час Кримської війни (1848—1850) він перевозив війська.
Наступна «Полтава» з’явилася 1894 року — ескадрений броненосець, що брав участь в обороні Порт-Артура під час російсько-японської війни. 1904-го його затопив екіпаж, щоб не дістався ворогу. Японці підняли його, і до 1916 року він як «Танго» плавав під японським прапором, аж доки Росія не викупила корабель. Тут його назвали «Чесма», бо у російському флоті на той час була вже інша «Полтава»: цар Микола ІІ у 1911 році розпорядився дати таке ім’я одному зі своїх найпотужніших кораблів —дредноуту Балтійського флоту. Під час революції тут сталася пожежа. Судно назвали «Фрунзе», але добудувати так і не змогли...
Було ще кілька радянських вантажних кораблів «Полтава». Найвідоміший — суховантаж, що першим доставив 1962 року радянські ракети на Кубу. А от на військовий флот ця мила нам назва чомусь більше не повернулася. Лише за часів незалежності «Полтавою» назвали прикордонний сторожовик, який списано кілька років тому.