Питання України є частиною безпеки всього східного флангу НАТО. Тож, у разі перемоги РФ об'єднаній Європі пізно буде пити «Borjomi».
Про мирний план, презентований позавчора Володимиром Зеленським у Верховній Раді. Якщо говорити загалом, то, перш за все, то слід розкрити підходи, які закладені в озвученому баченні:
- Розуміння того, що без Заходу і погодженого Україною із Заходом комплексу дій на різних рівнях та площинах (військового, економічного, геополітичного безпекового) і їх таймінгу війну не завершити.
- Україна намагається запропонувати рішення, які працювали б і на безпеку Заходу, і мали б економічну мотивацію (пункти про стримування, економіку та задіювання наших військових у післявоєнний час).
Тобто, мотивувати Захід, і це правильно. У перспективі, допускаю, найбільш дискутивним (всередині країни) може стати пункт про економічну мотивацію/ресурси.
Окремо винесемо наприкінці потенційний план миру здорової людини. Адже зі зрозумілих причин й обставин перемога України наразі видається фантазією:
- Уряд національного порятунку.
- Закон про демобілізацію (три роки після початку служби/мобілізації) з обов'язковою ротацією натренованих бійців.
- Програма заохочення для військовослужбовців (не лише гроші, а й надання житла).
- Тотальна боротьба із корупцією (прирівняти до державної зради).