В Україні за будь-якої влади працює схожа схема: кожен чиновник і депутат грабують народні багатства, конвертуючи у приватну власність.
Московські окупанти, що загарбали чужі землі від Балтійського і Чорного морів до Тихого океану, вкрали у жителів Якутії не менш як 400 тонн дорогоцінних металів і каменів.
Таку цифри на своїй сторінці у Facebook оприлюднив керівник російської громадської організації "Культурное Наследие Руси" Юрій Ульянов.
За його словами, на сьогодні у грошовому еквівалентові вказані 400 т оцінюється в середньому у 1,2-3 квадрильйонів рублів!
«Припустимо, що 1 карат це десь 0,2 грама, тоді його вартість дорівнює 600 тис. – 1,5 млн руб., а 1 кілограм – це 5 тис. каратів. І ось множимо 400 тис. кг на ці 5 тис. каратів, отримуючи у підсумку 2 млрд каратів. Орієнтовно, за нижнім показником у нас виходить 1,2 квадрильйона рублів, а за верхнім – 3 квадрильйони рублів. Дозволимо собі округлити: на виході маємо аже 50 річних бюджетів РФ. Тобто, якби Росія взагалі нічим іншим не займалася, крім як продажем якутських алмазів і золота, то могла б 50 років жити з таким самим успіхом, з такими ж доходами як зараз. Але ж у нас є ще й інші галузі – нафта, газ, наприклад! І в нас не одна Якутія є, правда? Є ще 80 регіонів, де чимось та й займаються, але народ прибутку від того добра у своїх кишенях не відчуває», – стверджує Юрій Ульянов.
Він додає, що згідно з архівними документальними джерелами, накопичений запас золота Росії перед Першою світовою війною становив 1,4 тис. т, які вже за більшовиків зменшилися до 150 т.
«Прийшовши до влади, Сталін, відомо яким чином, дещо збільшив золоті резерви СССР і, попри найважчу війну 1939-1945 років і виплату США позики у вигляді ленд-лізу не менш як 1,5 тис. т, залишив по собі 2,05 тис. тонн золотого запасу. По його смерті видобуток золота збільшився, а пік припав на кінець 1980-х років, коли СССР вийшов на рівень видобутку на рік не менше ніж 300 т. Усього ж упродовж 1918-1990 років було видобуто 12,045 т дорогоцінного металу, темпи видобутку якого вже у сучасній РФ аже ніяк не зменшилися. Так, якщо у 1991 році видобуто 137,7 т, то у 2018 році – всі 314 т! Однак постає цілком логічне запитання: де й у чиїх кишенях зникають народні багатства у вигляді золота та алмазів? Імовірно, але це тільки припущення, вони йдуть на потреби "вищих світу цього", які використовують нас із вами як обслугу. Залишається тільки здогадуватися», – підсумовує Юрій Ульянов.
Між тим, як раніше вже інформував "Останній Бастіон", банда кремлівського "залізного щура" роками перетворює Сибір на пустелю.