Майбутнє України, й взагалі саме існування України, вирішується не в Римі. І вирішують його не міністри, не депутати та інші уважаємі люди.
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).
Багато сьогодні в стрічці фоточок із Риму. Всі такі щасливі, усміхнені, натхненні. Тільки от пафосу якось «задох*я».
Один з учасників пише, що саме в Римі зараз визначається формат майбутньої повоєнної України.
Дядьку, вибач, але я тебе трохи розчарую:
Майбутнє вирішується в посадках на Донбасі, в лісах біля Вовчанська,
в голих, як бюджет без зовнішніх позик, степах Херсонщини.
І вирішують його не міністри, не депутати та інші уважаємі люди.
Формат повоєнної України сьогодні залежить від
Світлого, Мєлкого та Лєшего,
від Єдинорога, Бізона та Кліща,
від Дайвера, Доцента та Адвоката,
від Гуцула, Скіфа та Чечена,
та від сотень тисяч інших хлопців та дівчат, які реально зараз, саме в цей момент, пишуть історію, визначають майбутнє України і мапу Європи на декілька десятків десятиліть наперед.
Тож маю невеличке прохання до всіх, кому доля надала можливість користуватися безстроковими мандатами під час воєнного стану:
За ваші «римські канікули» вже заплачено дорогу ціну…
Заплачено далеко не вами.
Тож хоч іноді згадуйте про це…