ЄС, НАТО і США не готові до боїв, подібних на українському фронті. Проте, як би їх не намагалися уникнути, це станеться із волі КНР і РФ.
Десятиліття турбулентності, про яке писало багато західних аналітиків (навіть ще до трагедії 24.II.2022), маючи на увазі період після гарячої фази війни РФ проти України, почалося раніше. Власне, під час війни, яка триває 11 років поспіль.
Це показало помилковість розрахунку Заходу (перш за все США) на довгу війну як найменш ризикований варіант для самого Заходу. Бо за цей час війна розрослась до глобального рівня: Кавказ, Ізраїль/Палестина, Сахель...
Прямо чи опосередковано наша війна зачіпає все нові й нові регіони, створюючи нові точки напруження. Загострення на Близькому Сході, наближення Ірану до створення ядерного матеріалу, вже очевидне протистояння в Азійсько-тихоокеанському регіоні, підривна та дезінформаційна діяльність РФ в Європі.
І це як мінімум, з очевидного. Крім того, до військових та гібридних викликів, додалися ще й електоральні, а разом з ними — і ризик втрати глобального лідерства США у сфері безпеки, а натомість намагання автократій розвивати свої альянси.
Привід для Заходу ще раз подивитися на свою стратегію протистояння агресивним автократіям. Війна вже давно має глобальний характер і діяти потрібно на випередження, а не в режимі реагування, та ще часом запізнілого.