7 січня США захопили нафтовий танкер Marinera під російським прапором.
Операцію провели в північній Атлантиці неподалік від Ісландії.
Цей інцидент, що стався на тлі американської блокади Венесуели, не лише підкреслює зростаючу агресивність Вашингтона в боротьбі з так званими «порушеннями санкцій», а й вказує на докорінну зміну всієї системи міжнародних відносин.
Це не поодинокий випадок, а симптом глибшої кризи — ескалації «тіньової війни» за контроль над енергетичними потоками, у якій росія, Іран, Китай і Венесуела протистоять гегемонії США.
Пропонуємо читачам хронологію подій, реакції сторін, експертні оцінки та потенційні наслідки, спираючись на дані з відкритих джерел.
Усе почалося в середині грудня 2025 року, коли адміністрація Дональда Трампа посилила морську блокаду Венесуели в Карибському морі. Мета — перехоплення танкерів, підозрюваних у транспортуванні нафти в обхід американських санкцій.
Танкер Bella 1, що прямував порожнім до Венесуели для завантаження, привернув увагу берегової охорони США. Екіпаж проігнорував накази зупинитися, прорвав блокаду та вийшов у відкритий океан.
30 грудня судно змінило назву на Marinera та прапор — на російський. За оцінками експертів, цей маневр мав забезпечити «захист під кремлівською парасолькою».
Переслідування тривало понад два тижні: американські сили, включно зі спецпідрозділами Navy SEALs і вертольотами, супроводжували танкер через Атлантику. В операції брали участь британські сили — розвідувальний літак Boeing Poseidon MRA1 та корабель ВМС Великої Британії.
7 січня захоплення відбулося: танкер узяли на абордаж, екіпаж (у тому числі громадян росії) заарештували за ордером федерального суду США «за порушення санкцій».
За даними Європейського командування ЗС США (EUCOM), Marinera входив до «тіньового флоту» та перевозив іранську нафту під виглядом венесуельської. Судно відбуксирували до порту Шотландії під конвоєм.
Цікаво, що російські медіа повідомляють про супровід танкера російськими військовими кораблями та навіть підводним човном, однак втручання москви не відбулося — ймовірно, через ризик прямого зіткнення.
Цей випадок не є поодиноким: паралельно в Карибському морі було перехоплено танкер M/T Sophia. США активно полюють на судна, що використовують зміну прапорів для обходу санкцій. За низкою джерел, за останній місяць 21 танкер перереєстрували під російським прапором.
У росії інцидент спричинив хвилю обурення. МЗС рф засудив дії США як піратство та «порушення Конвенції ООН з морського права», вимагаючи негайного звільнення судна й екіпажу.
Міністерство транспорту підтвердило втрату зв’язку з танкером і звинуватило Вашингтон в агресії. Російські медіа називають захоплення «першим за багато років випадком силового перехоплення російського судна», подаючи це як національне приниження: «Трамп пішов на нас катком», — пишуть у російських ЗМІ.
У російськомовному медіапросторі лунають заклики до відповідних дій, включно з воєнними, однак домінує відчуття безпорадності: «Наш флот запізнився на добу». Медіа визнають, що танкери є частиною російського «тіньового флоту» для обходу санкцій.
На Заході реакція протилежна. Білий дім заявив, що Трамп «не боїться» продовжувати захоплення, попри ризики ескалації з росією та Китаєм. Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі назвав операцію частиною «глобальних зусиль боротьби з тіньовим судноплавством».
Видання «The Guardian» і «Financial Times» побачили в діях США та Британії «підвищення ставок» після арешту Ніколаса Мадуро.
У соцмережах переважає схвальна реакція: росію називають «паперовим тигром», водночас застерігаючи щодо ризиків світової війни. Мейнстримні медіа, зокрема «BBC», висловлюють занепокоєння «зростанням напруженості з москвою».
Експерти сходяться на думці: це ескалація «тіньової війни». Сал Меркольяно, морський історик з Університету Кемпбелла, описує переслідування як «драматичну погоню», наголошуючи на рішучості США та водночас на ризиках конфронтації з росією.
Західні коментатори розглядають захоплення як прямий удар по кремлівській стратегії «зміни прапору флоту».
Представник Мін’юсту США заявив: «Ви не зможете сховатися» — сигнал для всіх, хто намагається обходити санкції. Аналітики «Politico» трактують операцію як «значну ескалацію кампанії Трампа» з потенціалом для дипломатичного скандалу.
Очікується реакція москви. Очевидно, що силова акція США — це не просто «застосування санкцій», а геополітичний крок. США демонструють, що російський прапор більше не є щитом, чим послаблюють позиції москви в Латинській Америці.
Крім того, це підриває економіку росії, залежну від «сірої» нафтової торгівлі. росія, зайнята війною проти України, виглядає вразливою, що підсилює наратив про її слабкість.
Загроза ескалації залишається реальною й, найімовірніше, може мати асиметричний характер, якщо в москві зважаться на відповідь. росія попередила про «серйозні наслідки», однак не втрутилася, попри військову присутність. Ймовірність прямої воєнної відповіді низька: в Атлантиці домінує НАТО.
Можливі кроки у відповідь: протести в ООН, захоплення американських активів (наприклад, у Чорному морі), кібератаки або координація з Китаєм та Іраном для спільних операцій.
Наслідки:
Геополітичні: зростання напруженості між США та росією, підрив «тіньового флоту» (21 судно вже під російським прапором), зближення росії з Китаєм, Іраном і Північною Кореєю для спільних морських дій проти США.
Економічні: зниження цін на нафту через тиск на венесуельський експорт; можливі втрати доходів росії від «сірої» торгівлі; посилення санкцій проти російського флоту.
Військові: ризик ланцюгової реакції — від дзеркальних захоплень активів США до глобальної боротьби за контроль над морськими шляхами.
У довгостроковій перспективі — ослаблення російського впливу в Латинській Америці та скорочення можливостей обходу блокади й санкцій.
Захоплення Marinera — не випадковість, а сигнал нового рівня конфронтації. США за Трампа діють агресивно, але ризикують спровокувати росію на асиметричну відповідь.
Для москви це тест її й без того підірваної репутації. Ігнорування події ще більше ослабить її глобальний статус.