•  

Як колишній полтавець президентом Ізраїлю став

0
Як колишній полтавець президентом Ізраїлю став

Навіть серед колишніх українців, які живуть нині в Ізраїлі, мало хто знає, що на купюрі номіналом 100 шекелів зображено нашого земляка. Це уродженець Полтави і другий президент Ізраїлю Іцхак Бен-Цві (Шемшелевич). Цього року виповнюється 130 років від дня його народження. 

Народився Іцхак Шемшелевич  14 листопада 1884 року в Полтаві. Спершу навчався в єврейській школі, а затим і у місцевій гімназії. Після її закінчення успішно склав іспити до Київського університету, однак довго повчитися там йому не судилося. І ось чому… Іцхак захопився політикою і навіть брав участь в засадничій конференції єврейської соціал-демократичної партії Поалей  Ціон в Полтаві, співробітничав з Б.Бороховим над створенням її програми. Тож і потрапив тоді під так званий негласний нагляд поліції.

А тим часом після революційних подій 1905  року Полтава жила в передчутті єврейських погромів, і тут Іцхак проявляв неабияку активність, не раз заявляючи (аби це дійшло й до ймовірних погромників): «Живими ми їм не здамося!». Однак це «дійшло» і діло поліції, яка нагрянула до будинку Шемшелевичів з обшуком, де й справді знайшла склад зброї, призначеної для самооборони. Вся сім’я на чолі з батьком Шемшелевича була арештована і вислана до Сибіру. Утім самому Іцхаку вдалося втекти до Вільно (Вільнюс) і таким чином уникнути арешту. Однак і про навчання в університеті довелося забути.

У 1907 році Іцхак Шемшелевич емігрував до Палестини, в Ерец-Ісраель (Земля Обітована). Відтоді й починається його політична кар’єра уже як Бен-Цві. Його було обрано делегатом партії Поалей Ціон на VIII Сіоністському конгресі в Гаазі. Разом з Рахел Янаіт, теж колишньою полтавкою, яка згодом стала його дружиною, Бен-Цві брав активну участь і у випуску 1910 року першого в Ерец-Ісраелі  соціалістичного журналу на івриті «Ахнут» («Єдність»), який видавався в Єрусалимі. У 1915 році журнал було  закрито турецькою владою, а з початком Першої світової війни Бен-Цві разом з  Давидом Бен-Гуріоном (майбутнім першим прем’єр-міністром Ізраїлю)  за обвинуваченням у сіоністській діяльності разом з іншими сіоністськими лідерами були арештовані і вислані з Палестини.

Вони переїхали до США, де стали активістами молодіжного крила руху Ге-Халуц.  Перед початком британського наступу на Ерец-Ісраель Бен-Гуріон і Бен-Цві розгорнули в США агітацію за вступ в добровольчі єврейські батальйони в рядах британської армії (так званий Єврейський легіон). Самі теж були в числі перших добровольців, які 1918 року прибули до Єгипту, а звідти до Палестини,  де посіли чільні місця у керованій Великобританією за мандатом Ліги Націй єврейській общині.  У 20-30-х роках брав активну участь у русі за створення незалежної єврейської держави. В 1931—1949 рр. очолював вищий орган єврейського самоврядування в Палестині. 1944 року І.Бен-Цві став президентом Єврейської національної ради, а 14 травня 1948 р. підписав декларацію незалежності Ізраїлю. Ще через рік був обраний депутатом Кнесету першого скликання.  

…1952 року помер перший президент Ізраїлю Хаїм Вейцман. Ось тоді на цю посаду й було обрано Іцхака Бен-Цві. До речі, мало хто знає, але одним із тих, хто міг претендувати на цей пост був і всесвітньо відомий учений… Альберт Ейнштейн. Принаймні у цьому був зацікавлений Білий дім, однак таку пропозицію, на думку самого вченого, зробили по-хамськи – через газетну  публікацію і без якихось попередніх консультацій з самим Ейнштейном. Його це настільки обурило, що, як засвідчують друзі ученого, той негайно кинувся дзвонити  у Вашингтон.

Що ж до Бен-Цві, то він іще двічі (1957, 1962) був переобраний президентом Ізраїлю. Хоча останню каденцію відпрацювати йому так і не судилося – 23 квітня 1963 року Іцхак Бен-Цві помер.  

Він залишив після себе чималу наукову та історичну спадщину. А найціннішим з його численних історичних досліджень вважається його праця «Ерец-Ісраель і його єврейське населення в період османського володарювання (1955). Заснував він і Інститут історії общин східних євреїв на Близькому та Середньому Сході (нині — Інститут Бен-Цві).  

Ось таким був колишній полтавець Іцхак Шемшелевич.

 

Віталій ДОЛИНСЬКИЙ