•  

Цього дня 1616 року в Києві надрукували першу книгу – «Часослов»

0
Цього дня 1616 року в Києві надрукували першу книгу – «Часослов»

30 грудня 1616 в Києві вийшла перша надрукована книга - «Часослов». Її випустила друкарня Києво-Печерської лаври, яку заснували роком раніше. Керував Лаврою в той час архімандрит Єлисей Плетенецький.

Дата виходу «Часослова» є умовною, оскільки існує дуже багато версій появи друкарства в Києві ще в XVI ст. Крім того, на жодному з примірників, що дійшли до наших днів, не збереглися титульні листи. Але більшість істориків сходяться на думці, що «Часослов» почали друкувати в другій половині 1616 і закінчили 30 грудня цього ж року.

Для роботи типографії Єлисей Плетенецький спорудив у Радомишлі паперовий млин, а все необхідне обладнання придбав у Стрятинській друкарні. Головним помічником архімандрита в роботі над «Часословом» став Захарія Копистенський. Саме він написав другу після Плетенецького передмову до книги. А роботу над гравюрами для «Часослова» виконав Памво Беринда.

Особливістю київського «Часослова» є поміщені в нього піснеспіви Антонію і Феодосію Печерським, княгині Ользі, князю Володимиру, Борису і Глібу, Митрополитам Київським Петру й Олексію.

Разом із римованим панегіриком Плетенецькому «Образ чеснот», «Часослов» став пробним виданням Лаврської друкарні. У січні 1619 вона випустила своє перше велике видання - «Анфологіон».

Дата виходу «Часослова» є умовною, оскільки існує дуже багато версій появи друкарства в Києві ще в XVI ст. Крім того, на жодному з примірників, що дійшли до наших днів, не збереглися титульні листи. Але більшість істориків сходяться на думці, що «Часослов» почали друкувати в другій половині 1616 і закінчили 30 грудня цього ж року.

Для роботи типографії Єлисей Плетенецький спорудив у Радомишлі паперовий млин, а все необхідне обладнання придбав у Стрятинській друкарні. Головним помічником архімандрита в роботі над «Часословом» став Захарія Копистенський. Саме він написав другу після Плетенецького передмову до книги. А роботу над гравюрами для «Часослова» виконав Памво Беринда.

Особливістю київського «Часослова» є поміщені в нього піснеспіви Антонію і Феодосію Печерським, княгині Ользі, князю Володимиру, Борису і Глібу, Митрополитам Київським Петру й Олексію.

Разом із римованим панегіриком Плетенецькому «Образ чеснот», «Часослов» став пробним виданням Лаврської друкарні. У січні 1619 вона випустила своє перше велике видання - «Анфологіон».

Варвара Самохіна