Цього дня 1616 року в Києві надрукували першу книгу – «Часослов»

30.12.2014, 10:28
Цього дня 1616 року в Києві надрукували першу книгу – «Часослов»

30 грудня 1616 в Києві вийшла перша надрукована книга - «Часослов». Її випустила друкарня Києво-Печерської лаври, яку заснували роком раніше. Керував Лаврою в той час архімандрит Єлисей Плетенецький.

Дата виходу «Часослова» є умовною, оскільки існує дуже багато версій появи друкарства в Києві ще в XVI ст. Крім того, на жодному з примірників, що дійшли до наших днів, не збереглися титульні листи. Але більшість істориків сходяться на думці, що «Часослов» почали друкувати в другій половині 1616 і закінчили 30 грудня цього ж року.

Для роботи типографії Єлисей Плетенецький спорудив у Радомишлі паперовий млин, а все необхідне обладнання придбав у Стрятинській друкарні. Головним помічником архімандрита в роботі над «Часословом» став Захарія Копистенський. Саме він написав другу після Плетенецького передмову до книги. А роботу над гравюрами для «Часослова» виконав Памво Беринда.

Особливістю київського «Часослова» є поміщені в нього піснеспіви Антонію і Феодосію Печерським, княгині Ользі, князю Володимиру, Борису і Глібу, Митрополитам Київським Петру й Олексію.

Разом із римованим панегіриком Плетенецькому «Образ чеснот», «Часослов» став пробним виданням Лаврської друкарні. У січні 1619 вона випустила своє перше велике видання - «Анфологіон».

Дата виходу «Часослова» є умовною, оскільки існує дуже багато версій появи друкарства в Києві ще в XVI ст. Крім того, на жодному з примірників, що дійшли до наших днів, не збереглися титульні листи. Але більшість істориків сходяться на думці, що «Часослов» почали друкувати в другій половині 1616 і закінчили 30 грудня цього ж року.

Для роботи типографії Єлисей Плетенецький спорудив у Радомишлі паперовий млин, а все необхідне обладнання придбав у Стрятинській друкарні. Головним помічником архімандрита в роботі над «Часословом» став Захарія Копистенський. Саме він написав другу після Плетенецького передмову до книги. А роботу над гравюрами для «Часослова» виконав Памво Беринда.

Особливістю київського «Часослова» є поміщені в нього піснеспіви Антонію і Феодосію Печерським, княгині Ользі, князю Володимиру, Борису і Глібу, Митрополитам Київським Петру й Олексію.

Разом із римованим панегіриком Плетенецькому «Образ чеснот», «Часослов» став пробним виданням Лаврської друкарні. У січні 1619 вона випустила своє перше велике видання - «Анфологіон».

Варвара Самохіна


Читайте також:
Мистецтво
Українці, які опинилися за океаном не від хорошого життя, не втратили свою ідентичність та традиції. Це стосується у родини Винник...
вчора, 20:36
Історія
Сили повстанців разом із місцевими селянами становили неповних 5 тис. бійців — ворожі не менше 30 тисяч.
вчора, 10:02
Історія
Якщо не можеш вплинути на обставини, зміни своє ставлення до них. Так говорив 16-й римський імператор і за сумісництвом славетний філософ.
24 квітня, 21:32
Мистецтво
Історія геніального інженера, художника, скульптора... та винахідника Леонардо да Вінчі
24 квітня, 11:45
Історія
Науковці десятиліттями вивчають проблематику центральноамериканських людських культур. Але досі лишається таємницею їхнє походження.
23 квітня, 14:45
Історія
Стараннями «отців Церкви» християнство переповнено юдейськими мотивами. Хоча сам Ісус закликав своїх послідовників відкинути минуле.
22 квітня, 21:49