Цього дня 1616 року в Києві надрукували першу книгу – «Часослов»

30.12.2014, 10:28
Цього дня 1616 року в Києві надрукували першу книгу – «Часослов»

30 грудня 1616 в Києві вийшла перша надрукована книга - «Часослов». Її випустила друкарня Києво-Печерської лаври, яку заснували роком раніше. Керував Лаврою в той час архімандрит Єлисей Плетенецький.

Дата виходу «Часослова» є умовною, оскільки існує дуже багато версій появи друкарства в Києві ще в XVI ст. Крім того, на жодному з примірників, що дійшли до наших днів, не збереглися титульні листи. Але більшість істориків сходяться на думці, що «Часослов» почали друкувати в другій половині 1616 і закінчили 30 грудня цього ж року.

Для роботи типографії Єлисей Плетенецький спорудив у Радомишлі паперовий млин, а все необхідне обладнання придбав у Стрятинській друкарні. Головним помічником архімандрита в роботі над «Часословом» став Захарія Копистенський. Саме він написав другу після Плетенецького передмову до книги. А роботу над гравюрами для «Часослова» виконав Памво Беринда.

Особливістю київського «Часослова» є поміщені в нього піснеспіви Антонію і Феодосію Печерським, княгині Ользі, князю Володимиру, Борису і Глібу, Митрополитам Київським Петру й Олексію.

Разом із римованим панегіриком Плетенецькому «Образ чеснот», «Часослов» став пробним виданням Лаврської друкарні. У січні 1619 вона випустила своє перше велике видання - «Анфологіон».

Дата виходу «Часослова» є умовною, оскільки існує дуже багато версій появи друкарства в Києві ще в XVI ст. Крім того, на жодному з примірників, що дійшли до наших днів, не збереглися титульні листи. Але більшість істориків сходяться на думці, що «Часослов» почали друкувати в другій половині 1616 і закінчили 30 грудня цього ж року.

Для роботи типографії Єлисей Плетенецький спорудив у Радомишлі паперовий млин, а все необхідне обладнання придбав у Стрятинській друкарні. Головним помічником архімандрита в роботі над «Часословом» став Захарія Копистенський. Саме він написав другу після Плетенецького передмову до книги. А роботу над гравюрами для «Часослова» виконав Памво Беринда.

Особливістю київського «Часослова» є поміщені в нього піснеспіви Антонію і Феодосію Печерським, княгині Ользі, князю Володимиру, Борису і Глібу, Митрополитам Київським Петру й Олексію.

Разом із римованим панегіриком Плетенецькому «Образ чеснот», «Часослов» став пробним виданням Лаврської друкарні. У січні 1619 вона випустила своє перше велике видання - «Анфологіон».

Варвара Самохіна


Читайте також:
Культура
Шестикутний символ як і свастя входить до переліку прадавніх зображень, вигаданих людством. А відтак не належить жодній нації.
10:34
Історія
24 травня 1964 р., співробітниками КДБ СССР було здійснено підпал Державної публічної бібліотеки АН УРСР.
вчора, 08:13
Історія
Як недонавчений, а зчаста безграмотний, охлос привів до влади кодло хапуг, так і у науку потрапили українофоби. Всім їм муляє наше минуле.
03 травня, 20:27
Історія
Майже забута у сучасній напівзмосковщеній Україні жертва сталінського терору. Вона не припиняла віршувати навіть у катівнях ГУЛАГу.
02 травня, 14:45
Історія
Цей давньогрецький мислитель зі стоїчної школи жив після великих подій. Однак попри це мав багато чого додати до своєї галузі знань...
01 травня, 21:41
Мистецтво
Будівлі Музею старожитностей імені Василя Тарновського, в якій знаходиться бібліотека, повернули колишній вигляд. Стало краще, ніж було.
30 квітня, 19:04