Цього дня 1616 року в Києві надрукували першу книгу – «Часослов»

30.12.2014, 10:28
Цього дня 1616 року в Києві надрукували першу книгу – «Часослов»

30 грудня 1616 в Києві вийшла перша надрукована книга - «Часослов». Її випустила друкарня Києво-Печерської лаври, яку заснували роком раніше. Керував Лаврою в той час архімандрит Єлисей Плетенецький.

Дата виходу «Часослова» є умовною, оскільки існує дуже багато версій появи друкарства в Києві ще в XVI ст. Крім того, на жодному з примірників, що дійшли до наших днів, не збереглися титульні листи. Але більшість істориків сходяться на думці, що «Часослов» почали друкувати в другій половині 1616 і закінчили 30 грудня цього ж року.

Для роботи типографії Єлисей Плетенецький спорудив у Радомишлі паперовий млин, а все необхідне обладнання придбав у Стрятинській друкарні. Головним помічником архімандрита в роботі над «Часословом» став Захарія Копистенський. Саме він написав другу після Плетенецького передмову до книги. А роботу над гравюрами для «Часослова» виконав Памво Беринда.

Особливістю київського «Часослова» є поміщені в нього піснеспіви Антонію і Феодосію Печерським, княгині Ользі, князю Володимиру, Борису і Глібу, Митрополитам Київським Петру й Олексію.

Разом із римованим панегіриком Плетенецькому «Образ чеснот», «Часослов» став пробним виданням Лаврської друкарні. У січні 1619 вона випустила своє перше велике видання - «Анфологіон».

Дата виходу «Часослова» є умовною, оскільки існує дуже багато версій появи друкарства в Києві ще в XVI ст. Крім того, на жодному з примірників, що дійшли до наших днів, не збереглися титульні листи. Але більшість істориків сходяться на думці, що «Часослов» почали друкувати в другій половині 1616 і закінчили 30 грудня цього ж року.

Для роботи типографії Єлисей Плетенецький спорудив у Радомишлі паперовий млин, а все необхідне обладнання придбав у Стрятинській друкарні. Головним помічником архімандрита в роботі над «Часословом» став Захарія Копистенський. Саме він написав другу після Плетенецького передмову до книги. А роботу над гравюрами для «Часослова» виконав Памво Беринда.

Особливістю київського «Часослова» є поміщені в нього піснеспіви Антонію і Феодосію Печерським, княгині Ользі, князю Володимиру, Борису і Глібу, Митрополитам Київським Петру й Олексію.

Разом із римованим панегіриком Плетенецькому «Образ чеснот», «Часослов» став пробним виданням Лаврської друкарні. У січні 1619 вона випустила своє перше велике видання - «Анфологіон».

Варвара Самохіна


вибір редакції
Читайте також:
Історія
Багата на геніїв і людей доброї волі земля Полтавщини. Один із таких гарував на лоні всенародного просвітництва на початку XX століття.
08 грудня, 19:52
Історія
Україна здійснила трагічну помилку — відмовилася від ядерної зброї
05 грудня, 09:37
Історія
Після проголошення самостійності Карпатської України Карпатська Січ стала її національною армією.
04 грудня, 09:41
Некролог
Трикратний стрілецький салют пронизав небо над Христанівкою. Останні військові почесті віддали земляку, полеглому проти росіян на Сході.
03 грудня, 12:34
Історія
Він обґрунтував необхідність утворення української держави на основі аналізу геополітичної ситуації у світі в часи Першої світової війни.
03 грудня, 09:30
Історія
30 листопада 1667 року народився Джонатан Свіфт — письменник, сатирик, священник і публіцист.
30 листопада, 18:26