В цей день – 38 років тому сталася одна із наймасштабніших катастроф в історії людства.
Здавалося, звичайна перевірка електрообладнання, але ні. Вже за декілька секунд у результаті різкого стрибка напруги стався хімічний вибух, від якого в атмосферу викинуто близько 520 небезпечних радіонуклідів.
Вибух був настільки потужним, що забруднення розповсюдилося на значні ділянки території колишнього СССР, у першу чергу на Україну, Білорусь і росію.
Згідно з офіційними даними, радіоактивному опромінюванню піддалися майже 8 400 000 мешканців України, Білорусі та росії, що перевищує чисельність населення Австрії. Крім того, було забруднено близько 155 000 км² території, що складає майже половину загальної площі території Італії.
Сільськогосподарські угіддя площею майже 52 000 км², а це більш ніж площа території Данії, забруднені цезієм-137 і стронцієм-90 з періодом напіврозпаду у 30 і 28 років, відповідно. Майже 404 000 людей були переселені, проте мільйони як і раніше живуть в умовах, коли залишкова дія, що зберігається, створює цілу низку небезпечних наслідків.
Проте про серйозність наслідків катастрофи стало відомо не одразу.
Радянські керівники у перші дні намагалися приховати аварію не лише від інших країн, а й від громадян Союзу.
Евакуацію жителів міста Прип'ять, що знаходилося найближче до епіцентру вибуху, оголосили лише за добу. Потім ще три дні з небезпечної зони вивозили мешканців селищ за 10 км від місця аварії. У Києві, на який рухалася хмара радіоактивного пилу, відбулися масові першотравневі демонстрації.
Подробиці того, що сталося, розповів глава СРСР Михайло Горбачов у своєму зверненні до громадян лише 14 травня.
15 грудня 2000 року діяльність ЧАЕС як виробника електроенергії було припинена. У вересні 2003 року указом Президента України 26 квітня оголошено Міжнародним днем пам'яті жертв радіаційних аварій і катастроф.
Загалом у роботах з ліквідації аварії на ЧАЕС взяло участь близько 240 тисяч осіб. Багато хто з ліквідаторів приніс у жертву здоров'я та життя у боротьбі з «невидимим ворогом» – радіацією.
Досі точна кількість загиблих від катастрофи невідома. Першими загинули двоє працівників, які перебували на станції в момент вибуху, та пожежники, які гасили займання без засобів радіаційного захисту.
Від променевої хвороби померла 31 людина протягом 3-х місяців після трагедії. У наступні роки від наслідків радіоактивного впливу загинуло від 60 до 80 осіб, а 134 людини перенесли променеву хворобу.
За даними Greenpeace та міжнародної організації «Лікарі проти ядерної війни», в результаті аварії та від її наслідків могло постраждати до 600 тисяч осіб. Медичні дослідження свідчать про зростання випадків онкозахворювань у Європі після трагедії, серед яких рак щитовидної залози, лейкемія.
Щороку 26 квітня в Україні та світі згадують трагедію на Чорнобильській АЕС і подвиг ліквідаторів аварії. З того часу минуло вже 38 років, але ядерна небезпека не зникла. ЧАЕС знову опинилася під загрозою катастрофи – цього разу через російських загарбників.
Нова загроза на Чорнобильській АЕС виникла з першого дня повномасштабного вторгнення московії.
Увечері 24 лютого 2022 стало відомо про захоплення станції російськими військами, які зайшли в Україну з території Білорусі. Вони використовували ЧАЕС як власну базу, розміщували там техніку. Працівники АЕС та військові Нацгвардії опинилися в заручниках у окупантів.
На самому початку окупації на ЧАЕС прибули співробітники «Росатому», які мали стати «новим керівництвом».
Через обстріл 9 березня станцію було повністю знеструмлено. Електроживлення, необхідне для безпечного зберігання відпрацьованого ядерного палива, подавалося через дизель-генератори.
«Укренерго» відновило зовнішнє енергопостачання, але згодом обстріл повторювався ще кілька разів. 11 березня з'явилася інформація щодо підготовки росіянами теракту на станції.
Через три тижні окупації персонал АЕС вдалося частково евакуювати. Натомість для підтримки роботи станції прибуло 46 добровольців із числа співробітників.
31 березня російські окупанти залишили Чорнобиль під тиском ЗСУ. При цьому не обійшлося без мародерства.
Сума збитків оцінюється в 135 млн доларів. Військові московії викрали або знищили близько 698 комп'ютерів, 344 авто, 1500 дозиметрів радіації та практично всі засоби пожежогасіння, які були на ЧАЕС.
2 квітня 2022 року над ЧАЕС знову було піднято український прапор. Нацгвардія взяла станцію під охорону. Також було відновлено прямий зв'язок з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ), який перервався 10 березня.
Під час візиту до Чорнобиля у квітні 2022 представники МАГАТЕ повідомили про відсутність небезпеки для персоналу станції, незважаючи на «невелике підвищення» рівня радіації.
У січні 2023 гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі повідомив про запуск постійної місії на ЧАЕС для забезпечення ядерної безпеки.
У лютому цього року експерти Агентства з атомної енергетики провели чергову інспекцію ЧАЕС, у ході якої не виявили порушень.