Хроніка подій.
У цей день, 7 жовтня 2007 року (25 Рамадана 1428 року за Гіджрою), президент Чеченської Республіки Ічкерія, амір моджахедів Кавказу Докку Абу Усман проголосив створення загальнокавказької ісламської держави — Імарат Кавказ.
9–10 вересня 1989 року.
У місті Грозний (Соьлжа-ГІала) відбувся II з’їзд інгуського народу, який остаточно визначив курс на вихід Інгушетії зі складу Чечено-Інгушської АРСР.
23–25 листопада 1990 року.
У Грозному (Соьлжа-ГІала) відбувся перший Чеченський національний з’їзд, який проголосив державний суверенітет Чеченської Республіки (Нохчійчоь).
Було обрано Виконком Загальнонаціонального Конгресу Чеченського Народу (ОКЧН) на чолі з генералом авіації Джохаром Дудаєвим.
27 листопада 1990 року.
Верховна Рада Чечено-Інгушської АРСР (у складі РРФСР — СРСР), спираючись на рішення першого з’їзду чеченського народу, ухвалила Декларацію про державний суверенітет Чечено-Інгушської Республіки.
1–2 вересня 1991 року.
Відбулася третя сесія ОКЧН, яка оголосила Верховну Раду ЧІР поваленою і передала всю владу на території Чечні Виконкому ОКЧН на чолі з Джохаром Дудаєвим.
Було ухвалено резолюцію про проведення виборів Президента і Парламенту Чеченської Республіки, розроблено основні юридичні документи, створено виборчу комісію.
Виконкому ОКЧН було доручено організувати та провести вибори.
6 вересня 1991 року.
Виконком ОКЧН на чолі з Джохаром Дудаєвим взяв під свій контроль основні політичні та адміністративні центри Грозного й решти території Чечні.
Діяльність Верховної Ради ЧІР було припинено як такої, що втратила легітимність.
Як тимчасовий уряд створено Тимчасовий комітет з контролю за роботою народногосподарського комплексу.
День 6 вересня було проголошено Днем відновлення державної незалежності чеченського народу.
27 жовтня 1991 року.
Під наглядом представників із 27 держав та міжнародних організацій відбулися вибори Президента і Парламенту Чеченської Республіки.
Президентом Чеченської Республіки було обрано Джохара Дудаєва.
1 листопада 1991 року.
Обраний Президент Чеченської Республіки Джохар Дудаєв видав свій перший указ — «Про проголошення державного суверенітету Чеченської Республіки».
9 листопада 1991 року.
У Грозному, в будівлі драматичного театру імені Ханпаші Нурадилова, відбулася інавгурація першого Президента Чеченської Республіки Джохара Дудаєва.
27 листопада 1991 року.
Президент ЧР, Верховний Головнокомандувач Збройних Сил ЧР Джохар Дудаєв підписав указ про націоналізацію озброєння та техніки військових частин Збройних Сил СРСР, розквартированих на території республіки.
12 березня 1992 року.
Парламент Чеченської Республіки ухвалив Конституцію Чеченської Республіки, яка юридично закріпила державну незалежність чеченського народу.
13 березня 1992 року.
Верховна Рада Республіки Сакартвело (вищий законодавчий орган за президента Звіада Гамсахурдіа) на виїзному засіданні в Грозному ухвалила акт про визнання незалежності Чеченської Республіки.
26 травня 1992 року.
Чеченська Республіка підписала з РСФРР міжурядову угоду про повне виведення російських (колишніх радянських) військ із території ЧР.
7 липня 1992 року.
Останній російський солдат залишив територію Чеченської Республіки.
Таким чином, Чеченська Республіка стала першою країною з-поміж колишніх держав СРСР і Варшавського договору, з території якої були виведені всі російські (радянські) окупаційні війська.
На початку листопада 1992 року відбулося різке загострення російсько-чеченських відносин через введення російських військ на територію Інгушетії (у зв’язку з інгусько-осетинським конфліктом) і просування їх до державного кордону ЧР.
15 квітня — 4 червня 1993 року.
У Чеченській Республіці відбувся політичний кризис, спровокований російськими спецслужбами, — виступи так званої «антидудаєвської опозиції» на Театральній площі Грозного.
Січень 1994 року.
Указом Президента Чеченської Республіки Джохара Дудаєва Чеченську Республіку (ЧР) було перейменовано на Чеченську Республіку Ічкерія (ЧРІ).
23 лютого 1994 року.
Указом Президента ЧРІ Джохара Дудаєва засновано День відродження чеченської нації — як день пам’яті депортації вайнахів 23 лютого 1944 року (раніше ця дата називалася Днем скорботи).
26 листопада 1994 року.
У Грозному урядові війська ЧРІ розгромили велику групу незаконних збройних формувань так званої «тимчасової ради ЧР», очолюваної Умаром Автурхановим, а також російських найманців із Кантемирівської та Таманської дивізій, які намагалися штурмом захопити чеченську столицю.
Було знищено близько 40 одиниць танків і БМП, велика кількість російських найманців та членів проросійських банд Автурханова потрапили в полон.
6 грудня 1994 року.
У селищі Орджонікідзевська відбулася зустріч російських «силових» міністрів — Павла Грачова (МО) і Віктора Єріна (МВС) — із Президентом ЧРІ Джохаром Дудаєвим.
9 грудня 1994 року.
У Владикавказі розпочалися переговори між робочими групами уряду росії (на чолі з В’ячеславом Михайловим) і уряду ЧРІ (на чолі з Усманом Імаєвим).
11 грудня 1994 року.
росія вчинила збройну агресію проти Чеченської держави.
Розпочалося вторгнення російських окупаційних військ на територію ЧРІ з трьох напрямків: моздокського, владикавказького та кізлярського.
У ніч із 31 грудня 1994 року на 1 січня 1995 року.
Під час новорічного штурму Грозного російська армія зазнала найбільших втрат за всю першу війну — були фактично повністю знищені 131-ша Майкопська бригада та 81-й Самарський мотострілецький полк.
3 березня 1995 року.
У Шалінській міській мечеті, у зв’язку з воєнним станом, Президент ЧРІ Джохар Дудаєв оприлюднив Указ про запровадження шаріатського правління на території ЧРІ та оголосив джихад проти росії.
14–19 червня 1995 року.
Розвідувально-диверсійний батальйон (РДБ) Збройних Сил ЧРІ під командуванням полковника Шаміля Басаєва здійснив рейд і захопив місто Будьонновськ Ставропольського краю російської федерації (тепер — Вілайят Ногайська Степ Імарату Кавказ).
Російська влада була змушена прийняти пропозиції чеченського керівництва і розпочати процес мирного врегулювання російсько-чеченської війни.
9–18 січня 1996 року.
Чеченські диверсійні загони під загальним командуванням полковника ЗС ЧРІ Салмана Радуєва здійснили рейд у дагестанське місто Кізляр, атакувавши військовий аеродром російської окупаційної армії.
Кульмінацією рейду стало Першотравневе (Первомайське) бойовище.
6–8 березня 1996 року.
У Грозному проведено велику бойову операцію «Відплата», розроблену під безпосереднім керівництвом Президента ЧРІ, Верховного Головнокомандувача Джохара Дудаєва.
16 квітня 1996 року.
Біля чеченського села Яриш-Марди моджахеди під командуванням амира Хаттаба розгромили колону 245-го мотострілецького полку російської окупаційної армії.
Було знищено близько 200 солдатів і офіцерів, більшість із Московської області, а також понад 30 одиниць військової техніки.
21 квітня 1996 року.
Поблизу села Гехі-Чу Урус-Мартанівського району, внаслідок теракту російських спецслужб, загинув Президент ЧРІ, Верховний Головнокомандувач ЗС ЧРІ Джохар Дудаєв (шахід, іншаАллах).
27 травня 1996 року.
У Москві президент російської федерації Борис Єльцин і президент ЧРІ Зелімхан Яндарбієв підписали «Домовленості про припинення вогню, бойових дій і заходи щодо врегулювання збройного конфлікту на території ЧРІ».
6 серпня 1996 року.
На світанку почалася великомасштабна військово-політична операція «Джихад» — із метою звільнення міста Грозний (нині Джохар) та решти території країни від російських окупантів.
У ніч із 11 на 12 серпня 1996 року.
У селі Нові Атаги Шалінського району відбулася перша зустріч між секретарем Ради безпеки рф Олександром Лебедем та начальником Генштабу ЗС ЧРІ Асланом Масхадовим.
22 серпня 1996 року.
Там само, в Нових Атагах, пройшов другий раунд переговорів Лебедя й Масхадова, на якому було досягнуто домовленості про часткове відведення російських військ і створення спільних військових комендатур.
31 серпня 1996 року.
У дагестанському місті Хасав-Юрт, за присутності спостерігачів ОБСЄ, підписано так звані Хасав’юртські угоди про припинення вогню і бойових дій у Грозному та на всій території ЧРІ.
Передбачалося, що взаємини між російською федерацією і ЧРІ будуть визначені протягом п’яти років — до 31 грудня 2001 року.
Від російської сторони документ підписали секретар Ради безпеки рф Олександр Лебедь і його заступник Сергій Харламов; від чеченської сторони — начальник Генштабу ЗС ЧРІ Аслан Масхадов і віцепрезидент Саїд-Хасан Абумуслімов.
Грудень 1996 року.
Указом Президента ЧРІ Зелімхана Яндарбієва місто Грозний (Соьлжа-ГІала) було перейменовано на місто Джохар (ЖовхІар-ГІала) — на честь першого Президента Чеченської Держави Джохара Дудаєва.
Того ж місяця Яндарбієв підписав указ про ліквідацію світських судів і заміну їх шаріатськими судами. Іншим указом було затверджено Верховний Шаріатський Суд (ВШС), який став головним судовим органом країни.
27 січня 1997 року.
Під наглядом представників із понад 60 держав і міжнародних організацій, під егідою ОБСЄ, відбулися вибори Президента та Парламенту ЧРІ.
Президентом ЧРІ було обрано Аслана Масхадова.
12 лютого 1997 року.
У місті Джохар (ЖовхІар-ГІала) відбулася інавгурація третього Президента Чеченської Республіки Ічкерія — Аслана Масхадова.
12 травня 1997 року.
У Москві президент російської федерації Борис Єльцин і президент ЧРІ Аслан Масхадов підписали «Договір про мир і принципи взаємин між російською федерацією та Чеченською Республікою Ічкерія», який юридично закріплював, що взаємини між сторонами ґрунтуються «на основі і принципах міжнародного права».
Цей документ де-факто і де-юре означав визнання з боку росії державного суверенітету ЧРІ.
1 червня 1997 року.
При Президенті ЧРІ створено Раду безпеки (голова — Президент Аслан Масхадов, секретар — бригадний генерал Докка Умаров).
На початку серпня 1998 року.
Президент ЧРІ Аслан Масхадов відвідав Вашингтон, де взяв участь у Другій міжнародній конференції мусульманської єдності, у якій брали участь релігійні та політичні діячі 25 ісламських держав.
3 лютого 1999 року.
Президент ЧРІ Аслан Масхадов підписав Указ №39 «Про запровадження повного шаріатського правління на території Чеченської Республіки Ічкерія».
Цей указ було оприлюднено 4 лютого 1999 року на з’їзді в Джохарі на стадіоні «ручних ігор» (Динамо).
Про запровадження повного шаріатського правління на території Чеченської Республіки Ічкерія
«А ті, що не судять або не правлять за тим, що послав Аллах, — ті невірні».
В ім’я Аллаха Милостивого й Милосердного.
Для утвердження миру й єдності чеченського народу, з метою реалізації законів Аллаха, керуючись Священним Кораном і Сунною,
постановляю:
Ввести на території Чеченської Республіки Ічкерія повне шаріатське правління.
Привести у відповідність до норм Шаріату всі сфери державного устрою ЧРІ.
Почати реалізацію загальної шаріатської реформи державного устрою за спеціально розробленою програмою з моменту набуття чинності цього указу.
Указ набуває чинності з дня його підписання.
Контроль за виконанням залишаю за собою.
Президент ЧРІ
А. Масхадов
8 лютого 1999 року.
Президент ЧРІ Аслан Масхадов підписав Указ №46 «Про Шаріатську Конституцію».
Червень — початок липня 1999 року.
За погодженням із російською владою та місцевим маріонетковим режимом, дагестанські добровольці, які брали участь у війні на боці ЧРІ, повернулися з Чечні до Дагестану (Цумадинський район).
У ніч із 4 на 5 липня 1999 року.
Порушивши мирний договір, російські війська зі сторони дагестанського міста Кізляр увійшли на територію ЧРІ, просунувшись углиб країни на 10 км.
Це, по суті, стало початком Другої російсько-чеченської війни, яка згодом переросла в російсько-кавказьку війну.
Липень 1999 року.
Російські терористичні групи здійснили серію кривавих нападів на Наурський і Шелковський райони ЧРІ.
Пересуваючись на бронетранспортерах, вони атакували хутори та кошари, убили кількох людей, викрали отари овець і вивезли їх до Ставропольського краю та Дагестану.
Під час нападів росіяни погрожували швидкою розправою над Ічкерією.
29 липня — 1 серпня 1999 року.
Відбулися перші збройні зіткнення між дагестанськими моджахедами та об’єднаними силами кафірів і муртадів у Цумадинському районі Дагестану.
6 серпня 1999 року.
Ісламська Шура Дагестану ухвалила Декларацію про відновлення Ісламської Держави Дагестан і постанову у зв’язку з її окупацією.
Державну раду Дагестану було оголошено поваленою.
Сформовано Ісламський уряд Дагестану на чолі з Сіражуддіном Рамазановим.
У кількох районах почав мовлення телевізійний канал Ісламського уряду, а амір Шаміль Басаєв був призначений тимчасовим командувачем збройних сил Ісламського уряду Дагестану.
7 серпня 1999 року.
На заклик Ісламського уряду Дагестану та оточених у Цумадинському районі дагестанських моджахедів під командуванням Багауддіна Мухаммада, у Дагестан були введені загони Ісламської миротворчої бригади та добровольці з Чечні під командуванням Шаміля Басаєва й амира Хаттаба (у напрямку Ботліху).
Операція мала кодову назву «Імам Газі-Мухаммад» і мала на меті відволікти сили кафірів і муртадів від Цумадинського напрямку.
23 серпня 1999 року.
Після виконання поставленого завдання добровольці з Чечні залишили територію Дагестану.
29 серпня 1999 року.
Російські війська та маріонеткові формування махачкалинського режиму оточили села Карамахи й Чабанмахи — розпочалася облога Кадарської зони.
25 серпня — 1 вересня 1999 року.
росія почала активні авіаційні нальоти на ЧРІ, бомбардуючи гірські райони та передмістя Джохара.
4 вересня 1999 року.
Вибух житлового будинку в місті Буйнакськ.
5 вересня 1999 року.
У відповідь на звернення оточених жителів сіл Карамахи та Чабанмахи моджахеди Ісламської миротворчої бригади та добровольці з Чечні увійшли в Новолакський і Казбеківський райони Дагестану, щоб здійснити військовий тиск на російське угруповання та допомогти прорвати блокаду Кадара.
Операція мала кодову назву «Імам Гамзат-бек».
8 вересня 1999 року.
Вибух житлового будинку в Москві на вулиці Гур’янова.
11–12 вересня 1999 року.
Після виконання бойового завдання і виходу основних сил захисників Кадара з оточення добровольці з Чечні залишили територію Дагестану.
13 вересня 1999 року.
Вибух житлового будинку в Москві на Каширському шосе.
16 вересня 1999 року.
Вибух житлового будинку у Волгодонську.
Того ж дня — спроба вибуху житлового будинку в Рязані.
Унаслідок неузгоджених дій російських спецслужб було викрито терористичну групу ФСБ, яка намагалася здійснити підрив за сценарієм московських вибухів.
18 вересня 1999 року.
росія оголосила військову блокаду території ЧРІ, створивши так звану «санітарну зону» навколо республіки.
Підрозділи російської армії блокували кордони Чечні з боку Дагестану, Ставропольського краю, Північної Осетії та Інгушетії.
30 вересня 1999 року.
росія розпочала наземну операцію проти Ічкерії.
Бронетанкові частини російської армії увійшли на територію Наурського та Шелковського районів із боку Ставропольського краю та Дагестану.
5 жовтня 1999 року.
Президент ЧРІ Аслан Масхадов підписав Указ «Про введення воєнного стану на території Чеченської Республіки Ічкерія» (з 24:00 5 жовтня 1999 року).
21 жовтня 1999 року.
Російська армія нанесла масований удар тактичними ракетами «Скад» класу «земля-земля» по найгустонаселеніших районах міста Джохар, зокрема по центральному міському ринку.
Загинуло понад 400 цивільних мешканців, сотні отримали поранення різного ступеня тяжкості.
16 січня 2000 року (9 Шавваля 1420 року за Гіджрою).
У місті Кандагар було підписано Договір між Ісламським Еміратом Афганістан і Чеченською Республікою Ічкерія про взаємне визнання повної політичної та державної незалежності.
Від афганської сторони документ підписав міністр закордонних справ Мовлаві Вакил Ахмад Мутавакіль, від чеченської — повноважний представник ЧРІ в мусульманських країнах, колишній президент ЧРІ Яндарбі Абдул-Муслім Зелімха.
На початку лютого 2000 року.
Стався знаменитий прорив моджахедів із оточеного Джохара.
Підрозділи під командуванням Абдаллаха Абу-Ідріса Шаміля Басаєва (шахід, іншаАллах), Хамзата Гелаєва (шахід, іншаАллах), Докки Умарова, Лечі Дудаєва (шахід, іншаАллах), Хункар-Паші Ісрапілова (шахід, іншаАллах) прорвали російське кільце й вирушили на південь у гірські райони.
Через місяць, після надзвичайно важкого переходу, вони з’єдналися з підрозділами амира Хаттаба (шахід, іншаАллах).
29 лютого — 1 березня 2000 року.
Поблизу чеченського села Улус-Керт відбувся запеклий бій між російським спецназом і моджахедами під командуванням амира Хаттаба.
Було повністю знищено роту псковських десантників під командуванням підполковника Євтюхіна.
У штурмі висоти брали участь близько 70 моджахедів, понад 20 із них загинули шахідами (іншаАллах).
2 липня 2000 року.
Чеченські шахіди практично одночасно здійснили п’ять диверсійних акцій проти окупаційних формувань російської федерації на території ЧРІ:
дві в Гудермесі, по одній — в Урус-Мартані, Новогрозненському та Аргуні.
У кожній із цих акцій було використано вантажівки, начинені вибухівкою.
4 липня 2002 року.
У зв’язку з указами Президента ЧРІ Аслана Масхадова
— «Про введення повного шаріатського правління на території Чеченської Республіки Ічкерія» (від 3 лютого 1999 року)
та
— «Про введення воєнного стану на території ЧРІ» (від 5 жовтня 1999 року),
на розширеному засіданні Державного комітету оборони — Маджліс аш-Шура ЧРІ було внесено шаріатські доповнення й поправки до чинної Конституції ЧРІ.
23–26 жовтня 2002 року.
Диверсійний загін чеченських бійців під командуванням Мовсара Бараєва, що входив до структури Ісламської бригади шахідів «Ріядус Саліхін» («Сади праведних»), захопив Театральний центр на Дубровці в Москві, де перебувало понад тисячу глядачів і акторів мюзиклу «Норд-Ост».
Головною вимогою моджахедів було виведення російських окупаційних військ із території ЧРІ.
1 серпня 2003 року.
Автомобіль, начинений вибухівкою і керований шахідом, в’їхав на територію Моздокського військового госпіталю та підірвався.
Було знищено до 100 російських солдатів, які лікувалися після поранень у Чечні; ще близько 100 осіб отримали важкі каліцтва.
13 лютого 2004 року.
У столиці Катару Досі, внаслідок теракту, організованого російськими спецслужбами, був убитий екс-президент Чеченської Республіки Ічкерія Зелімхан Яндарбієв (шахід, іншаАллах).
У ніч із 21 на 22 червня 2004 року.
Об’єднані джамаати Інгушетії та підрозділи чеченських моджахедів провели велику військову операцію під кодовою назвою «Відплата» на території Інгушетії.
Унаслідок спецоперації було знищено до 100 і поранено близько 150 працівників окупаційних, каральних і маріонеткових структур республіки, а також російських окупантів.
У ніч із 21 на 22 серпня 2004 року.
Об’єднане оперативне угруповання — підрозділи Західного фронту Збройних Сил ЧРІ (командувач Докка Умаров) і приєднані спецпідрозділи інших фронтів — чисельністю один ударний батальйон,
увійшло до міста Джохар для проведення планової військової операції.
Було знищено не менш ніж 80 російських окупантів і національних зрадників.
1–3 вересня 2004 року.
Відбувся захоплення середньої школи №1 у місті Беслан Північної Осетії.
Відповідальність за цю операцію (кодова назва «Норд-Вест») взяла на себе Ісламська бригада шахідів «Ріядус Саліхін», якою керував Шаміль Басаєв.
Моджахеди вимагали від російського керівництва негайно припинити геноцид чеченського народу, зупинити війну й почати виведення військ.
8 березня 2005 року.
У селі Дойкур-Евла (Толстой-Юрт) Старо-Юртовського району, внаслідок нерівного бою з російським спецназом, загинув Президент Чеченської Республіки Ічкерія, амір ДКО — Маджліс аш-Шура ЧРІ Аслан Масхадов (шахід, іншаАллах).
5 травня 2005 року.
У зв’язку з розширенням зони бойових дій і приєднанням до Збройних Сил ЧРІ підрозділів моджахедів із Дагестану, Інгушетії, Кабардино-Балкарії, Карачаєво-Черкесії, Північної Осетії та ногайців Ставропольського краю,
Президент ЧРІ, амір ДКО — Маджліс аш-Шура ЧРІ Абдул-Халім Садулаєв підписав указ про створення Кавказького фронту,
до складу якого увійшли всі регіони Північного Кавказу, де діяли збройні джамаати.
Керівники цих формувань присягнули аміру моджахедів Кавказу шейху Абдул-Халімові.
13 жовтня 2005 року.
Підрозділи Кавказького фронту ЗС ЧРІ провели широкомасштабну штурмову операцію під кодовою назвою «Одне з двох найкращих!» (тобто «Перемога або Рай!») проти російських окупантів і їхніх посіпак у місті Нальчик.
Операцію очолював командувач Кабардино-Балкарського сектору Кавказького фронту амір Сайфулла (Анзор Астамиров), а загальне оперативне керівництво здійснював військовий амір Шаміль Басаєв.
У ній взяли участь 217 моджахедів, які одночасно, о 9 годині 14 хвилин, атакували 15 об’єктів усіх силових структур Кабардино-Балкарії.
Протягом двох годин було вбито й поранено близько 400 «кафірів» і «мунафіків», знищено три вертольоти та кілька одиниць бронетехніки.
13 лютого 2006 року.
Президент ЧРІ Абдул-Халім Садулаєв виступив із роз’ясненням щодо принципових питань внутрішньої й зовнішньої політики Чеченської держави та реформування державного устрою ЧРІ.
(У повідомленні вказувалося, що відеофайл цього виступу можна було завантажити за спеціальним посиланням.)
Цитата зі звернення Садулаєва:
«Основний закон ЧРІ — Конституція була прийнята 1992 року.
У першій статті проголошено, що «Чеченська Республіка — суверенна й незалежна демократична правова держава, створена в результаті самовизначення чеченського народу».Надалі, у міру зростання нашої ісламської самосвідомості, стало необхідним привести Основний закон держави у повну відповідність до норм Ісламу.
Цю роботу розпочав перший Президент ЧРІ Джохар Дудаєв, оголосивши джихад восени 1994 року й заснувавши Шаріатські суди навесні 1995-го.
При Зелімхані Яндарбієві судова система повністю перейшла на шаріатське право.
Аслан Масхадов у 1998 році привів діяльність державних структур у відповідність до норм Ісламу й 3 лютого 1999 року проголосив повний перехід до Ісламської форми правління.
Була створена державна комісія для розробки Ісламської Конституції за участю представників усіх гілок влади, науковців і правознавців.З початком Другої війни робота над приведенням Конституції у відповідність до норм Ісламу продовжувалася й була успішно завершена влітку 2002 року на Великому Маджлісі Шурі ЧРІ.
У ньому брали участь усі представники влади — Президент Масхадов, Голова парламенту Дардаїл Хіряєв, урядовці, керівники Верховного Шаріатського Суду, командувачі фронтів і секторів, а також представники громадських організацій і джамаатів.
За півтора місяця роботи було внесено низку змін і доповнень до Конституції ЧРІ.
Відтепер стаття 1 Конституції ЧРІ проголошує:
«Чеченська Республіка Ічкерія — суверенна, незалежна, ісламська правова держава, створена в результаті самовизначення чеченського народу.
Джерелом усіх рішень є Коран і Сунна».»
13 лютого 2006 року.
Президент ЧРІ шейх Абдул-Халім Садулаєв оголосив програму об’єднання всього Північного Кавказу в єдину Ісламську Державу.
17 червня 2006 року.
У місті Аргун у нерівному бою з російськими карателями загинув Президент Чеченської Республіки Ічкерія, амір ДКО — Маджліс аш-Шура ЧРІ шейх Абдул-Халім Садулаєв (шахід, іншаАллах).
8 липня 2006 року.
Новий Президент ЧРІ, амір ДКО — Маджліс аш-Шура ЧРІ Докка Умаров, підписав укази про створення Уральського та Поволзького фронтів у структурі Збройних Сил ЧРІ.
10 липня 2006 року.
У районі інгушського села Екажево, унаслідок випадкового вибуху вантажівки з вибухівкою, загинув віцепрезидент Чеченської Республіки Ічкерія, військовий амір моджахедів Кавказу Шаміль Басаєв (шахід, іншаАллах).
7 жовтня 2007 року (25 Рамадана 1428 року за Гіджрою)
Президент Чеченської Республіки Ічкерія, амір моджахедів Кавказу Докку Умаров (Докку Абу Усман),
оголосив про запровадження повного шаріатського правління на всій території Чеченської Держави й на територіях Північного Кавказу, де тривали бойові дії,
та проголосив створення Ісламської Держави — Імарату Кавказ.
(Було оприлюднено офіційний відеозапис заяви Аміра Докку Абу Усмана про проголошення Імарату Кавказ.)
Про утворення Імарату Кавказ
В ім’я Аллаха Милостивого й Милосердного!
Усвідомлюючи всю відповідальність перед Творцем і Господом світів,
виконуючи припис Аллаха (С.Т.) —
«Тримайтеся всі за мотузку Аллаха й не розділяйтеся» (Коран, 3:103),
з метою відновлення шаріатської легітимності держави перед Аллахом (С.Т.),
захисту життя, свободи, честі та гідності мусульман
і повернення Кавказу статусу Дар-ус-Салам (території миру)
постановляю:
Утворити Ісламську Державу — Імарат Кавказ.
Контроль за виконанням омри залишаю за собою.
Омра набуває чинності з моменту її підписання.
Амір Імарату Кавказ
Абу Усман (Докку Умаров)
Про запровадження шаріатського правління на території Імарату Кавказ
В ім’я Аллаха Милостивого й Милосердного!
Усвідомлюючи відповідальність перед Творцем і Господом світів,
утверджуючи свідчення «Ля ілаха ілля-Ллах» (Немає бога, крім Аллаха),
і виходячи з припису Всевишнього Аллаха (С.Т.):
«А ті, що не судять згідно з тим, що послав Аллах, — вони є невірні» (Коран, 5:44),
постановляю:
Запровадити шаріатське правління на всій території Імарату Кавказ.
Привести у відповідність до вимог Шаріату всі державні структури Імарату Кавказ і їхню діяльність.
Контроль за виконанням омри залишаю за собою.
Омра набуває чинності з моменту її підписання.
Амір Імарату Кавказ
Абу Усман (Докку Умаров)
Підставою для проголошення Ісламської Держави була, за словами Докку Умарова, безумовна релігійна відповідальність мусульман перед Аллахом (С.Т.) — установити на підконтрольних територіях Закон Аллаха (Шаріат).
На момент проголошення Імарату Кавказ на території Чеченської Держави та інших регіонів Північного Кавказу склалися всі історичні, політичні й військові передумови для відновлення єдиного Ісламського Державного устрою, а саме:
Легітимна спадковість і історичний досвід попередніх ісламських держав народів Кавказу:
Імамат шейха Мансура (1785–1791),
Імамати імамів Газі-Мухаммада, Хамзата й Шаміля (1830–1859),
Північнокавказький емірат шейха Узун-Хаджі (1919–1920).
Укази президентів ЧРІ про перехід державного устрою на шаріатську основу:
Джохара Дудаєва (березень 1995 року),
Зелімхана Яндарбієва (грудень 1996 року),
Аслана Масхадова (лютий 1999 та липень 2002 року),
шейха Абдул-Халіма (травень 2006 року).
Поширення джихаду та розширення зони бойових дій проти російської окупації на територію Дагестану, Інгушетії, Північної Осетії, Кабардино-Балкарії, Карачаєво-Черкесії та Ставропольського краю.
Створення місцевим населенням збройних формувань (військових джамаатів) у цих регіонах, які виступали за деокупацію своїх земель і встановлення Шаріату.
Присяга (байат) керівників і членів військових джамаатів Північного Кавказу Президенту ЧРІ, аміру моджахедів Кавказу Докку Умарову.
У зв’язку з проголошенням Імарату Кавказ Чеченська Республіка Ічкерія була скасована й увійшла до складу нової держави на правах вілаяту (державно-адміністративної одиниці) нарівні з іншими.
На момент проголошення до складу Імарату Кавказ увійшли такі вілаяти:
Дагестан,
Нохчійчоь (Ічкерія),
ГІалгІайче (Інгушетія),
Іристон (Північна Осетія),
Ногайська степ (Ставропольський край),
об’єднаний вілаят Кабарди, Балкарії й Карачая.
У 2009 році вілаят Іристон було ліквідовано (Омра №14), а його територію включено до складу вілаяту ГІалгІайче (Інгушетія).
Главою Ісламської Держави Імарат Кавказ є амір Докку Абу Усман (Докку Умаров).
Дорадчий орган при Амірі — Маджліс аш-Шура, який скликається й призначається за рішенням Аміра.
Вищий судовий орган — Верховний Шаріатський Суд.
Довідку підготовлено Інформаційно-аналітичною службою Імарату Кавказ.