Не про все варто говорити вголос. Деякі речі, а особливо потаємні думки та ідеї, краще тримати при собі.
Кожна людина має світло й темряву, і ми ніколи не знаємо, що може розбудити її темну сторону. Арабські мудреці вважали, що для щасливого життя потрібно дотримуватися наступних чотирьох основних принципів:
Історія про старого Еціо ілюструє цей принцип: він залишився сам на фермі, коли його син пішов до війська. Чоловік уперто працював, попри біль у спині, коли сусід спитав про його справи, Еціо поскаржився на біль.
Невдовзі всі дізналися про цю ситуацію, і сусіди почали пропонувати купити його ферму за безцінь. Ніхто не запропонував допомоги, всі хотіли скористатися з його слабкості.
Еціо мовчки продовжував працювати, а коли син повернувся, він передав йому право власності на ферму. Еціо порадив синові: «Якщо у тебе щось болить — мовчи. Інакше спершу отримаєш жалість, а потім удар туди, де болить».
Кожна людина має світлу та темну сторони, ніколи не знаєш, коли прокинеться темна сторона друга. Якщо ви розповісте другові щось особисте, а він використовує це проти вас, то розчаруєтеся у ньому та в собі.
Історія про старійшину Оккáме навчає цінувати свої досягнення. Літній чоловік знайшов воду у пустелі, але скромно принижував свою заслугу, приписуючи успіх... Богові. У результаті люди почали вважати його відкриття незначним і не зберігали джерело, занедбавши.
Якщо ви самі не цінуєте своїх досягнень, то й інші теж не цінуватимуть їх. Тут слід навести слова відомого каратиста й актора Брюса Лі: «Ніколи не говори про себе погано, навіть жартома. Слова — це енергія. Змінивши те, що ви кажете про себе, ви зміните своє життя».
Давній мислитель Ібн Арабí колись говорив: «Терпіння означає утримання душі від інших скарг, окрім Бога». Скаржитися можна лише у молитві.
Натомість терпіння — це не пасивне прийняття негараздів, але активна внутрішня сила, що дозволяє зустрічати випробування із гідністю; мовляв, із відкритим забралом. Це призводить до щастя.
Насамкінець медіаагенція «Останній Бастіон» нагадує читачам про те, що образ минулого стає проявленням сьогоднішніх цінностей. Їхній зміст залежить не тільки від завдань нині, а й проєктів завтра.