Created with Sketch.

Байден і Остін перекладають на ЗСУ свої помилки

04.12.2023, 20:41

Американські партнери України дають мало, а вимагають нездійснене. Таким шантажем вони відверто грають на руку Кремля.

В українському суспільстві, ще до початку повномасштабної війни, розпочалися дискусії на тему: «Чи достатньої зброї та техніки надсилають нам США та чи вчасно?». Це стало певним політичним і соцмережевим трендом, який наприкінці 2023-го року й досі не втратив актуальності.

Та все виявилося складніше, ніж думали ті, хто говорив «недостатньо й невчасно», і хитріше, ніж думали ті, хто говорив «достатньо та вчасно». Днями колумніст видання The Washington Post Марк Тіссен написав статтю, в якій підкреслив, що більша частина грошей, які виділяються на допомогу Україні, насправді витрачається в США; зацитуємо уривок:

«Кошти, які законодавці виділяють на озброєння України, не йдуть туди напряму, а використовуються у США для створення нової зброї чи заміни зброї, відправленої до Києва з американських запасів. Так, згідно з одним дослідженням, майже 90% із $68 мільярдів допомоги, виділеної Конґресом Україні після повномасштабного вторгнення, було витрачено у США».

Окремо варто зауважити, що виробництво йде у 31 штаті та 71 місті, де американські робітники виробляють основні системи озброєння для України. Колумніст Тіссен зазначає, що як і у випадку з іноземною військовою допомогою, допомога Україні не лише створює американські робочі місця, але й оживляє американську оборонно-промислову базу.

Себто, дотації та надходження отримує більшість Штатів, а це означає, що і ті штати, де конґресмени та сенатори представляють Республіканську партію! Як на мене, стаття Тіссена — чудовий та витончений політичний хід, спрямований на перелом ситуації щодо ухвалення допомоги Україні на наступний 2024-й рік.

Так, республіканці ще пручаються, зокрема, вони хочуть аби допомога Україні голосувалася у пакеті із грошима, які мають бути виділені на посилення безпеки на американсько-мексиканському кордоні. Проте, знову ж таки, — не слід поспішати, галасувати, заламувати руки та панікувати.

Річ у тім, що 30.XI.2023 до США у складі неурядової делегації прибула минула прем'єр-міністр часів королеви Елізабет ІІ — пані Ліз Трасс. Разом із нею також прибули колишні лідери британських консерваторів: Аян Данкан Сміт і Майкл Говард.

Цей візит, деякі американські оглядачі вже встигли охрестити не інакше, як «Секретна зброя Байдена прибула до США». Делегація на чолі з Трасс прибула до Вашинґтона, щоби заручитися підтримкою скептично налаштованих стосовно України республіканців, а також для того, щоби переконати їх «не зациклюватися на внутрішніх проблемах для розуміння масштабів світової ситуації й грати активну міжнародну роль щодо її вирішення».

Грубо кажучи відмовитись від політики ізоляціонізму! На мій погляд, Джо Байдену набридли ці республіканські гойдалки й він вирішив натиснути на політичних опонентів з двох боків: з одного боку вказати їм на те, що їхні штати дуже непогано заробляють і створюють робочі місця, а з іншого — надавити на них консерваторами з колишньої метрополії.

Нагадаю, допомога Україні має бути ухвалена до Різдва, 25.XII.2023. От і побачимо.

Автор – Назар Приходько, медіааналітик, політолог-міжнародник і військовий експерт

Читайте також
Польську політику чекає складний період потрясінь
Опінії
Скільки російських літаків було знищено під час операції «Павутина»?
Війна
Українці за минулий рік зʼїли морозива на понад 13,3 млрд грн
Економіка
Балтійське море на межі конфлікту: демонстрація сили чи ризик ескалації?
Війна
Бесіда небіжчиків: що говорив Портнов Шеремету у 2015 році
Опінії
Ми по вуха в Європі на рівні процедур
Політика