Провладні політики за останній рік звикли говорити, що їм заманеться. А відтак, вони не дуже зважають на наслідки.
Єдиний телемарафон, де немає місця дискусіям, швидко виховав зарозумілість і безвідповідальність. Якщо всередині України їм це сходить з рук, то парламентська дипломатія фривольності не дарує.
Голова комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко одним вкрай необережним дописом у Twitter втрутився у міжпартійну боротьбу в Польщі. І, що ж ви думаєте, – одразу потрапив у досить гучний скандал.
Там починається передвиборча кампанія, де між панівною партією "Право і Справедливість" та опозиційною "Громадянська Платформа" регулярно виникають баталії. З різних причин, і це нормально, і деякі, природно, стосуються України.
Олександр Мережко вирішив втрутитися в одну з таких суперечок і твітнув у відповідь колишньому міністру оборони Польщі, опозиційному депутату Томашу Семоняку. Цим він підтримав протилежну йому сторону і пошкодував, що у Польщі є досі такі політики, як Семоняк, котрі «намагаються зруйнувати відносини між Україною і Польщею».
Власне, уявіть, що хтось із закордонних політиків зробить подібну заяву про українських парламентарів і дасть публічну оцінку наявності Мережка чи Ар'єва у Верховній Раді. Чи це буде дипломатично і тактовно?
Можна критикувати позицію політика, але ні в якому разі не вибір іншого народу, з яким у нас не просто дружні, а стратегічні стосунки. І тим більше не ставати на чийсь бік у чужій внутрішній боротьбі.
Саме Мережко грубим втручанням вже завдав шкоди відносинам України та Польщі – виник скандал. Інтерес України – мати підтримку всіх політичних сил країни, яка є нашим найближчим другом з сусідніх держав.
А він не просто депутат Верховної Ради, проте цілий голова профільного комітету! Тому, хоч ця історія, звісно, мине, але осад 100%-во залишиться.
Щиро прикро, що український політик грубо втрутився у внутрішні справи Польщі. Сподіваємося, серйозних наслідків не буде; та ця історія – дзвіночок.
Цензура у ЗМІ та суцільна комфортна медіаатмосфера для слуг є передумовою для таких недипломатичних історій. Демократія тримає політиків в тонусі.
Ось, чому абсолютна влада розбещує абсолютно, а проблеми потім не тільки для влади. Для всіх!