Після появи у XIII столітті на болотах у Заліссі поселення під назвою «Москва» Києву стало тяжко жити. Як і всім іншим сусідам недоімперії.
На цьому наполягає американський економічний історик Томаса Пуейо, який фахово досліджує так звані «фронтирні землі» та Північну Євразію. На простому прикладі науковець пояснює, чому для Москви (хто б не сидів у Кремлі: цар, вождь чи хан — прим. ред.) важливо поневолити Україну.
Томас Пуейо стверджує, що історично стратегія ресурсної недоімперії полягала у створення буферної зони за тисячі кілометрів від Залісся. Тобто, буквально за річками Ока, Волга, Дон і Дніпро, де до тепер мешкають різні змосковщені корінні народи.
«Цей процес єдиним можливим варіантом безпеки для Москви, котра щойно вирвалася із лабетів Орди. Москва споконвік потребувала якнайбільше буферного простору, щоби, коли її вороги атакують, то впускати їх настільки глибоко, і в міру просування розтягувати лінії постачання, наражаючись на напади місцевих жителів, особливо у страшну зиму.
Саме тому перевага оборонної стратегії росії історично була «випалена земля», росіяни нищили все, навіть Москву, щоби завадити ворогу здобути перемогу. Єдиний спосіб захистити себе для московії — завоювати навколо якнайбільше земель і використовувати їх як буфер. Так були переможені Наполеон та Гітлер», — висновує американський дослідник.
Також медіаагенція «Останній Бастіон» закликає читачів пам'ятати про те, що путінська росія є електоральною автократією нацибільшовицького типу. Російський бункерний дід оголосив, що балотуватиметься на прийдешніх президентських виборах.