Червона гниль в опломбованому вагоні

Забута історія про те, як європейські євреї відрядили свою агентуру на чолі із Лєніним робити заколот. Їхали у законсервованому потязі.

Безпосереднім ініціатором та організатором виступив швейцарський комуніст Фрітц Платтен, який був близьким до фінансових кіл Німецької імперії. Його ідею підтримали у Берліні, дозволивши транспортування панд сотні адептів лівацьких ідей із Заходу на Північ, а потім на Південний Схід до тодішньої столиці Російської імперії.

Маленька, нейтральна, заможна альпійська держава мала й досі має справу із носіями марскизму, комунізму, соціалізму й анархізму. Знаково, що у тіні тривалий час лишалися дійові особи, чиї їм'я та прізвища почали оприлюднюватися тільки тепер.

Позаторік світ побачило видання раритетної книги-сповіді найліпшого приятеля Лєніна із Базеля. На відміну від Кремля (як совєцького, так і путінського) нащадки Платтена не приховують, що єврейство Старого світу за зібрані звідусіль гроші цілеспрямовано планувало революційний зрив з єдиною метою — монархію Романових замінити на свій ручний режим.

Особливу увагу приділено детальному переліку осіб, з якими самопроголошений «вождь пролетарів» їхав робити державний переворот. Медіаагенція «Останній Бастіон» люб'язно подає перелік червоних бунтарів з Юдиного коліна до уваги наших читачів нижче:

1. УЛЬЯНОВ (ЛЄНІН) Владімир Ілліч.
2. СУЛІШВІЛІ Давід Сократовіч.
3. УЛЬЯНОВА Надєжда Константіновна.
4. АРМАНД Інеса Фьодоровна.
5. САФАРОВ Георгій Івановіч.
6. МОРТОЧКІНА Валєнтіна Сергєєвна.
7. ХАРІТОНОВ Мойсей Мотьковіч.
8. КОНСТАНТІНОВІЧ Анна Євгєнієвна.
9. УСІЄВИЧ Грігорій Алєксандровіч.
10. КОН Елєна Фєліксовна.
11. РАВВІЧ Сарра Наумовна.
12. ЦХАКАЯ Міхеіл Грігорьєвіч.
13. СКОВНО Абрам Анчіловіч.
14. РАДОМИСЛЬСКІЙ (ЗІНОВЬЄВ) Овсєй-Гєршєн Ароновіч.
15. РАДОМИСЛЬСКА Злата Евновна.
16. РАДОМИСЛЬСКІЙ Стефан Овсєєвіч.
17. РИВКІН Залман Бєр Осєровіч.
18. СЛЮСАРЄВА Надєжда Міхайловна.
19. ГОБЄРМАН Міхаіл Вульфовіч.
20. АБРАМОВІЧ Шая Зєліковіч.
21. ЛІНДЕ Йоган-Арнольд Йогановіч.
22. БРІЛЛІАНТ Грігорій Яковіч.
23. МІРІНГОФ Ілія Давідовіч.
24. МІРІНГОФ Марія Юхімовна.
25. РОЗЕНБЛЮМ Давід Мордуховіч.
26. ПЄЙНЄСОН Сімєон Гєршовіч.
27. ГРЄБЄЛЬСЬКА Фаня.
28. ПОГОВСКА Буня Хємовна.
29. АЙЗЕНБУНД (КІВА) Мєєр Ківов.

Перерахувавши пасажирів «елітного» лєнінського вагона, який чомусь плентався у кінці першого із трьох ешелонів, слід не забути й про інші. Адже творців Жовтневого перевороту 1917 року був цілий каґал, але більшовики та їхні західні посіпаки всі лаври свідомо приписали виключно собі; отож глядімо списки:

• Єврейська соціал-демократична партія «Поалєй ціон»:

1. ВОЛОВНІН Аласа Овсєєвна.
2. ДІНЄС Рівка Хаїмовна.

• Загальний єврейський робітничий союз у Литві, Польщі, Росії (партія «Бунд»):

1. АЛЬТЕР Естер Ізраєлівна (з дитиною).
2. БОЛТІН Лєйзєр Хаїмовіч.
3. ВАЙНБЕРҐ Маркус Араповіч.
4. ДРАНКІН Вульф Мєєровіч (з дружиною та дитиною).
5. ДІМЄНТ Лєйзєр Нахумовіч.
6. ДРЕЙЗЕНШТОК Анна Мєєровна.
7. ЗАНІН Майром Мєнашеєвіч.
8. ІОФФЕ Пінкус Іосєлєв.
9. ІДЄЛЬСОН Марк Ліпманов.
10. КЛАВІР Лєв Соломоновіч.
11. КОНТОРСЬКИЙ Шмуель Сруль Давідовіч.
12. ЛЮБІНСКІЙ Мєчіслав Абрам Осіпович (з дружиною та дитиною).
13. ЛЄВІТ (ҐЕЛЛЄРТ-ЛЄВІТ) Ейдель Мєєровна (з дитиною).
14. ЛЮКСЕМБУРҐ Моісєй Соломоновіч.
15. ЛІПНІН Іуда Лєйбов.
16. МЄЄРОВИЧ Мовша Гілєлєв.
17. ЛЄРНЄР Давід.
18. МАХЛІН Тайва-Зєйлік Зільмановіч.
19. ТУСЄНЄВ Ісаак Марковіч.
20. РАКОВ Моісєй Ільіч.
21. НАХІМЗОН Мєєр Іцковіч.
22. РЕЙН (АБРАМОВІЧ) Рафаїл Абрамовіч (з дружиною та 2 дітьми).
23. РОЗЕН Хаїм Іуда (з дружиною).
24. СКЄПТОР Яков Лєйвінов.
25. СЛОБОДСКІЙ Валентін Осіповіч.
26. СВЄТІЦЬКИЙ Аарон.
27. ХЕФЕЛЬ Абрам Яковлєвіч.
28. ПІКЛІС Мєєр Бєнціоновіч.
29. ЦУКЕРШТАЙН Соломон Срулєв (із 2 дітьми).
30. ШЕЙНІС Ісєр Хаїмовіч.

• Сіоністсько-соціалістична робоча партія:

1. РОЗЕНБЕРҐ Лєв Іосіфовіч.

• Російська соціал-демократична робітнича партія (меншовиків і більшовиків разом)

1. АКСЕЛЬРОД Товія Лєйзєрович (з дружиною).
2. АПТЄКМАН Іосіф Базільєвіч.
3. АСІАРІАНІ Сосіпатр Самсоновіч.
4. АВДЄЄВ Іван Ананієвіч (з дружиною та сином)
5. БРОНШТАЙН (СЄМКОВСЬКІЙ) Сімєон Юльєвіч (з дружиною).
6. БЄЛЄНЬКІЙ Закарія Давідовіч (з дружиною та дитиною).
7. БОГРОВА Валєнтина Леонідовна.
8. БРОНШТАЙН Роза Абрамівна.
9. БЄЛЕНЬКИЙ Абрам Яновіч.
10. БАУҐІДЗЕ Самуїл Грігорьєвіч.
11. ВОЙКОВ (ЛАЗАРОВІЧ) Пьотр Грігорьєвіч.
12. ВАНАДЗЕ Алєксандр Сімєоновіч.
13. ҐІШВАЛІНЕР Пьотр Іосіфовіч.
14. ҐОҐІАШВІЛІ Полікарп Давідовіч (з дружиною та дитиною).
15. ҐОХБЛІТ Матвєй Іосіфовіч.
16. ГЄРОНІМУС Іосіф Борісовіч.
17. ЖВІФ (МАКАРОВ) Сімєон Моісєєвіч.
18. ДОБГОВІЦКІЙ Закарія Лєйбов.
19. ДОЛІДЗЕ Соломон Ясєєвіч.
20. ІОФЕ Давід Наумовіч (з дружиною).
21. КОГАН Владімір Абрамовіч.
22. КОГАН Ізраїль Ієрємєєвіч (з дружиною та дитиною).
23. КРІСТІ Міхаіл Пєтровіч.
24. ЛЄВІТМАН Ліба Бєрковна.
25. ЛЄВІН Іоахім Давідовіч.
26. ЛЮДВІНСЬКА Татьяна Фєодоровна.
27. ЛЕБЕДЄВ (ПОЛЯНСКІЙ) Павєл Івановіч (з дружиною та дитиною).
28. ЛУНАЧАРСКІЙ Анатолій Васільєвіч.
29. МЄНДЄР (ОРЛОВ) Фьодор Івановіч.
30. МҐЕЛАДЗЕ Власа Джарісмановіч.
31. МУНТЯН Серґо Фєодоровіч (з дружиною).
32. МАНЄВІЧ Абрам Евєль Ізраєлєвіч (з дружиною).
33. МОВШОВІЧ Моісєй Соломоновіч (з дружиною та дитиною).
34. МАНУЇЛЬСКІЙ Дмітрі Закарієвіч (з дружиною та 2 дітьми).
35. НАЗАРЬЄВ Міхаіло Фєдоровіч.
36. ОСТАШІНСКА Роза Гірш-Араповна.
37. ОРЖЕРОВСКІЙ Марк (з дружиною та з дитиною).
38. ПІКЄР (МАРТИНОВ) Сімєон Юльєвіч (з дружиною та дитиною).
39. ПОВЄС (АСТРОВ) Ісаак Сергєєвіч.
40. ПОЗІН Владімір Івановіч.
41. ПШИБОРОВСКІЙ Стефан Володіславов.
42. ПЛАСТІНІН Ніканор Фєодоровіч (з дружиною та дитиною).
43. РОХЛІН Мордха Вульфовіч.
44. РАЙТМАН Отто (з дружиною та з дитиною).
45. РАБІНОВИЧ Скєнрєр Піля Іосіфовна.
46. РУЗЕР Лєонід Ісааковіч (з дружиною).
47. РЯЗАНОВ (ҐОЛЬДЕНДАХ) Давід Борісовіч (з дружиною).
48. РОЗЕНБЛЮМ Гєрман Хаскєлєв.
49. СОКОЛІНСКА Гітля Лазарєвна (з чоловіком).
50. СОКОЛЬНІКОВА Вєра (з дитиною).
51. САҐРЕДО Ніколоз Пєтрович (з дружиною).
52. САДОКАЯ Іосіф Бєжановіч.
53. ТУРКІН Міхаіл Павловіч.
54. ПЄВЗАЯ Віктор Васільєвіч.
55. ФІНКЄЛЬ Моісєй Адольфовіч.
56. ХАПЕРІЯ Константіне.
57. ЦЕДЕРБАУМ (МАРТОВ) Юлій Осіповіч.
58. ШЕЙКМАН Аарон Лєйбовіч.
59. ШИФРІН Натан Калмановіч.
60. ЕРЄНБУРҐ Ілія Лазарєвіч.

• Латвійська соціал-демократична робоча партія:

1. УРБАН Ернс Івановіч (з дружиною та дитиною).
2. ШУСТЕР Іван Гєрмановіч (з дружиною та дитиною).

• Соціал-демократична партія Литви:

1. МАРТНА Міхаіло Юрієвіч.

• Соціалісти-революціонери (більш відомі як есери):

1. ВЕСНШТАЙН Ізраїль Аароновіч.
2. ВІНОГРАДОВА Єлізавета Ієвровна.
3. ГАВРОНСКІЙ Дмитро Осипович.
4. КАЛЬЯН Євгєнія Ніколаєвна.
5. КЛЮШИН Боріс Ізраєлєвіч (з дружиною).
6. ЛЄВІНЗОН Мєєр Абрамовіч (з дружиною та дитиною).
7. ЛУНКЄВІЧ Зоя Павловна.
8. ДАХЛІН Давід Грігорьєвіч (з дружиною та дитиною).
9. НАТАНСОН (БОБРОВ) Марк Андріановіч (з дружиною).
10. БАЛЄЄВА (УРЄС) Марія Алєксандровна (з дитиною).
11. ПЄРЄЛЬ Ревекка.
12. ПРОШЬЯН Трон Пєршовіч.
13. РОЗЕНБЄРҐ Лєв Іосіфовіч (з дружиною та 2 дітьми).
14. УСТІНОВ (БЄЗЗЄМЕЛЬНИЙ) Алєксєй Міхайловіч.
15. УЛЬЯНОВ Грігорій Карловіч.
16. ФРАЙФЄЛЬД Лєв Вальдемаровіч (з дружиною та дитиною).
17. ТЄНДЄЛЕВІЧ Лєонід Абрамовіч (з дружиною та 2 дітьми).

• Анархісти-комуністи:

1. БУЦЕВИЧ Алєксандр Станіславовіч.
2. ВЬЮГІН Яков (з дружиною та 2 дітьми).
3. ГІТЕРМАН Абрам Моісєєвіч (з дружиною та дитиною).
4. ҐОЛЬДШТЕЙН Абрам Борісовіч.
5. ЮСТІН Давід.
6. ЛІПДІЦ Ольга (з дитиною).
7. МАКСІМОВ (ЯСТРЖЕМБСЬКИЙ) Тімофєй Фєодоровіч.
8. МІЛЛЄР Абрам Ліповіч (з дружиною та 2 дітьми).
9. РУБІНЧИК Ефраїм Абрам Аронов.
10. РІВКІН Абрам Яковлєв.
11. СЄҐАЛОВ Абрам Вульфовіч (з дружиною).
12. СКУТЄЛЬСКІЙ Іосіф Ісааковіч.
13. ТОЙБІСМАН Вєтя Ізраєловна.
14. ШМУЛЄВИЧ Естер Ісааковна.

• Соціал-демократія Королівства Польського і Литви:

1. ҐОЛЬДБЛЮМ Роза Маврікієвна.

• Польська соціалістична партія:

1. КОН Фєлікс Яковлевич (з донькою та зятем).
2. ЛЄВІНЗОН (ЛАПІНСКІЙ) Мєєр Абрамовіч.
3. ШПАКОВСКІЙ Ян Ігнатій Алєксандровіч.

• «Дикі» (заявили себе як ті, що не належать до жодної партії):

1. АВЕРБУХ Шмуль Лєйб Іосіфовіч.
2. БАЛАБАНОВА Анжеліка Ісааковна.
3. БРАГІНСКІЙ Монус Осіповіч.
4. ГОНІОНДСКІЙ Іосіф Абрамовіч.
5. КІММЄЛЬ Іоган Вольдемар.
6. КАРАДЖАЙ Ґіорґі Артьомовіч (з дружиною).
7. ЗІФЄЛЬД Артур Рудольфовіч.
8. МАРАРАМ Еля Евельїч.
9. МАКАРОВА Ольга Міхайловна.
10. МЄЙСНЄР Іван (з дружиною та 2 дітьми).
11. ОДОЄВСЬКИЙ (СЄВЄРОВ) Афанасій Сємьоновіч.
12. ОКУДЖАВА Владімір Стєпановіч.
13. РАШКОВСКІЙ Хаїм Пінкусовіч.
14. СЛОБОДСКІЙ Соломон Мордковіч.
15. СОКОЛОВ Павєл Яковлєвіч.
16. СТУЧЕВСКІЙ Павєл Владіміровіч.
17. ТРОЯНОВСКІЙ Константін Міхайловіч.
18. ШАПІРО Марк Лєопольдовіч.

Насамкінець варто відзначити, що кайзерівська Німеччина мала на Лєнінський каґал далекосяжні плани. Рішення про пропуск через її територію приймалося лише на рівні вищого дипломатичного і військового керівництва, а відтак було санкціоноване особисто імператором Вільгельмом II.

На жаль, надії Берліна на послаблення Москви не виправдалися, оскільки невдовзі червона гниль з опломбованого вагона розповзеться всією Євразією. Вона заразить стихійним бунтом плебсу найвіддаленіші куточки материка — від Парижу до Нанкіна, від Тампере до Калькутти; але це вже інша історія.

Важливо зберігати у пам'яті слова та дії носіїв вірусу комунізму. Як приклад, наведемо нижче кілька цитат «вождя світового пролетаріату» (мовою оригіналу, — прим. ред.), коли він із поплічниками загарбали владу на руїнах держави Романових, розпочавши терор і розгорнувши геноцид поневолених народів:

• «...Прекрасный план! Заканчивайте его вместе с Дзержинским. Под видом «зелёных» (мы потом на них свалим) пройдём на 10-20 вёрст и перевешаем кулаков, попов, помещиков. Премия: 100000 рублей за повешенного» [джерело: Литвин А.Л., «Красный и Белый террор в России в 1917-1922 годах»].
• «Война не на жизнь, а на смерть богатым и прихлебателям, буржуазным интеллигентам... с ними надо расправляться, при малейшем нарушении. В одном месте посадят в тюрьму, в другом — поставят их чистить сортиры, в третьем — снабдят их, по отбытии карцера, желтыми билетами, в четвёртом — расстреляют на месте... Чем разнообразнее, тем лучше, тем богаче будет общий опыт» [джерело: Ленин В.И., Полное собрание сочинений. Т. 35. С. 200, 201, 204. — Из работы «Как организовать соревнование?»].
• «Пенза, Губисполком. Немедленно и в краткие сроки провести беспощадный массовый террор против кулаков, попов и белогвардейцев. Сомнительных запереть в концентрационный лагерь вне города» [джерело: Ленин В.И., Полное собрание сочинений. Т. 50. С. 143-144].
• «Саратов, (уполномоченному Наркомпрода) Пайкесу. Cоветую назначать своих начальников и расстреливать заговорщиков и колеблющихся, никого не спрашивая и не допуская идиотской волокиты» [джерело: Ленин В.И., Полное собрание сочинений. Т. 50. С. 165].
• «Насчёт иностранцев советую не спешить высылкой. Не лучше ли в концентрлагерь...» [джерело: Ленин В.И., Полное собрание сочинений. Т. 50. С. 335].
• «Крестьяне далеко не все понимают, что свободная торговля хлебом есть государственное преступление. Я хлеб произвёл, это мой продукт, и я имею право им торговать» — так рассуждает крестьянин, по привычке, по старине. А мы говорим, что это государственное преступление» [джерело: Ленин В.И., Полное собрание сочинений. Т. 39. С. 315].
• «Я прихожу к безусловному выводу, что мы должны именно теперь дать самое решительное и беспощадное сражение духовенству и подавить его сопротивление с такой жестокостью, чтобы они не забыли этого в течение нескольких десятилетий. Чем большее число представителей реакционного духовенства и реакционной буржуазии удастся нам по этому поводу расстрелять, тем лучше» [джерело: Известия ЦК КПСС. 1990. № 4. С. 190-193].
• «Принять военные меры, то есть постараться наказать Латвию и Эстляндию военным образом (например, «на плечах» Балаховича перейти где-либо границу на 1 версту и повесить там 100-1000 их чиновников и богачей). Эта мера вынужденная, но нужная» [джерело: Латышев А.Г., Рассекреченный Ленин. М., 1996].
• «Советский суд должен не устранить террор; обещать это было бы самообманом или обманом, а обосновать и узаконить его принципиально, ясно, без фальши и без прикрас» [джерело: Ленин В.И., Полное собрание сочинений. Т. 45. С. 190).

Також медіаагенція «Останній Бастіон» радить своїм читачам пригадати, що Лєнін був своєрідним Мойсеєм для пролетарів і люмпенів. Обидві постаті належать до Юдиного коліна: перший прагнув узяти владу завдяки домінуванню асоціальних елементів, другий — дурив свій народ.