Видання Главком та «журналістка» Ірини Федорів дискредитують військових за грантові кошти USAID та посольства США.
Запитання до читацької громадськості:
Напевно, читацька громадськість вважає, що на цей випадок Кримінальний кодекс України містить статтю 435-1, частина друга якої передбачає позбавлення волі до 5 років за виготовлення та поширення матеріалів, які містять образу честі і гідності військовослужбовця, який здійснює заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.
Але старший слідчий ГУ СБУ у м.Києві та Київській області Василь Радь не знає, чи можна називати військовослужбовців ЗСУ «українськими гнідами».
І тому він спочатку відмовився реєструвати кримінальне провадження за моєю заявою, а коли суд зобов’язав його це зробити, ніяк не може повідомити про підозру мадам Федорів, яка поширює наклепи – слідчий СБУ каже, що він призначив лінгвістичну експертизу і чекає, коли експерт дасть висновок, чи є словосполучення «українська гніда» образою честі та гідності військовослужбовця.
До речі, про цю мадам, яка себе називає «журналісткою». Як, напевно, знає читацька громадськість, я з 1990 року й до березня 2022 року працював у галузі журналістики, у силу професійних інтересів слідкував не тільки за столичною, але й регіональною пресою, знав по іменах практично всіх скільки-небудь помітних журналістів. Але я ніколи до лютого 2024 не чув про існування «журналістки» Ірини Федорів.
А коли я поцікавився, що це за людина, яка публічно називає військовослужбовців ЗСУ «українськими гнідами», то мені розповіли, що це аферистка, яка розміщує платні публікації в інтересах таких же ж аферистів, як і вона (на кшталт Шабуніна), при цьому ще й видурює гроші в американському посольстві та USAID.
Так ось. Я пропоную Служба безпеки України припинити цей балаган і чекаю, як соловей літа, старшого слідчого ГУ СБУ у м.Києва та Київській області Василя Радя, який зобов’язаний допитати мене як заявника та потерпілого в кримінальному провадженні, зареєстрованому за фактом поширення цією Федорів наклепів і образ на військовослужбовців, та вручити мені пам’ятку про мої процесуальні права та обов’язки. Найближчий населений до мене пункт, куди слідчий Радь ще може прибути у відрядження – м.Костянтинівка Краматорського району Донецької області. Я його тут зустріну, проведу йому екскурсію в зону бойових дій та разом з іншими бійцями спробую пояснити, чи можна військовослужбовців ЗСУ називати «українськими гнідами».
Старший слідчий Радь може взяти з собою свого колишнього колегу Артема Шила – думаю, для Артема Вікторовича, який купив у Віктора Шлінчака для Олега Татарова видання «Главком», буде відкриттям, що головний редактор цього видання Микола Підвезяний бере з Федорів гроші за поширення наклепів на військовослужбовців, не ставлячи про це до відома тов. Шила.