Чи стануть люди безсмертними?

Цілком ймовірно, що уявлення про потойбічне життя сформувалося у наших предків у відповідь на страх перед неминучою загибеллю. З часів шумерського героя Гільгамеша, який присвятив своє життя пошуку безсмертя, людство значно розширило знання і можливості для його досягнення. Чи зможуть генетика і нові технології допомогти в отриманні вічного життя?

Ще в позаминулому столітті відомий біолог Ілля Ілліч Мечников стверджував, що людина здатна прожити до 150 років. Біологічних причин, що заважають їй в цьому, просто не існує. Чому ж тоді люди стільки не живуть? Офіційний рекордсмен — француженка Жанна Кальман прожила «тільки» 122 роки.

Чому взагалі існує межа життя? До розуміння цього явища допоміг наблизитися бурхливий розвиток генетики. Грандіозним проривом стало відкриття, що отримало назву Межа Хейфліка, на честь вченого, який дослідив це явище. Як з'ясувалося, основна маса клітин організму може поділитися обмежене число разів, після чого настає їх загибель.

Для людських клітин нормою є 52 ділення. Чим ближче вони до цієї межі, тим виразніше демонструють патологічні зміни і біологічне старіння. Причини цього явища закладені генетично.

Яскравий приклад дії цього закону — вівця Доллі (перший успішно клонований ссавець). Вона померла раніше за інших представників цієї породи. Як виявилося згодом, матеріал для клонування був узятий з дорослого організму, клітини якого вже встигли поділитися певну кількість разів. Таким чином, Доллі від початку народилася в старішому тілі.
 

Проте вивчення тваринного світу додає оптимізму в питанні довголіття. У дикій природі зустрічаються практично безсмертні істоти. Наприклад, медуза Turritopsis Nutricula не вмирає у звичному сенсі цього слова. Після досягнення певного віку доросла особина осідає на морське дно і дає початок новому поколінню медуз.

Дослідження показали — людина може впливати на особисту Межу Хейфліка завдяки помірним фізичним навантаженням у поєднанні з правильним харчуванням та уникненням стресу.

Здоровий спосіб життя і відмова від шкідливих звичок здатні уповільнити процес старіння, що особливо помітно позначається на молодості шкіри — органу, який починає зношуватися одним з перших.

Крім Межі Хейфліка, на тривалість життя людини впливає і навколишнє середовище, що включає рівень природного і техногенного забруднення, а також раціон.

З кожним роком з'являються нові відомості щодо механізмів старіння. Так що, про безсмертя говорити поки зарано, і не тільки з наукової точки зору. Людина не готова до нього морально. Ніхто не знає, як поводитиметься Homo sapiens, позбавившись страху смерті.

До причин, що прискорюють старіння організму і призводять до смерті, можна віднести:

• Нестабільність геному, накопичення помилок у ДНК і неправильне її відтворення;
• Погіршення засвоюваності поживних речовин організмом в міру старіння;
• Зниження продуктивності різних компонентів клітин;
• Уповільнення синтезу білків у наслідок некоректного зчитування інформації з генів;
• Старіння клітин, уповільнене їх відтворення і накопичення великої кількості продуктів життєдіяльності, які поступово отруюють організм;
• Послаблення міжклітинного зв'язку, що ускладнює обмін інформацією між клітинами.
• Порушення в роботі стовбурових клітин, виснаження їх запасів, що негативно впливає на відновлення тканин і органів.

Розвиток нанотехнологій, віртуальної реальності та можливий симбіоз людини з комп'ютером пророкують безсмертя, але наслідки цього прориву передбачити неможливо. Поки реально говорити про цифру 150 років, обіцяну Іллею Мечниковим. Але, яким же чином можна її досягти?

Значний внесок у розвиток науки про довголіття належить британському вченому Обрі Ді Грею. Він стверджує, що  незворотність старості — це брехня, яку люди самі собі придумали. Такий суспільний стереотип Обрі Ді Грей називає «старечим трансом» і наполегливо рекомендує від нього відмовитися, оскільки це стримує розвиток науки.

Обрі Ді Грей впевнений, що комплексний «ремонт» організму здатний значно збільшити тривалість життя людини. Він запропонував концепцію SENS (стратегія досягнення нехтовного старіння інженерними методами), яка спрямована на розвиток технологій, що перешкоджають появі та розвитку старечих хвороб.

Поки мова йде не про безсмертя, а, скоріше, можливість «виграти» додаткові 30-60 років, під час який медицина однозначно вдосконалиться і з'являться більш ефективні методи продовження життя. На думку Обрі Ді Грея, велика частина фундаментальних досліджень, необхідних для створення ефективної «медицини антистаріння» вже проведена.

Спільно з однодумцями Обрі Ді Грей заснував фонд SENS, який тісно співпрацює з неурядовою організацією — фондом Мафусаїла (на честь біблійного довгожителя, який досяг віку 969 років). Ці структури створені з метою вирішення організаційних та фінансових проблем довголіття.

Заснована премія M Prize (її розмір становить понад 4,2 млн доларів), що виплачується дослідникам, які зробили максимальний прорив у питаннях продовження життя лабораторних тварин. Завдяки цьому фонду вченим вдалося продовжити життя мишей до 5 років (при середньому показнику життя у 2 роки).

Хоча про біологічне безсмертя говорити зарано, робота у цьому напрямку активно проводиться, тож не за горами час, коли тривалість життя людини дійсно перевершить попередні рекорди, а у повсякденному лексиконі з’являться словосполучення на кшталт «70-річний молодик» чи «80-річна дівчина».