Американці не розуміють, що відбувається, та мислять старими «рішеннями». Вони відкидають зміни у світі, як і росіяни, прагнучи їх спинити.
Регулярно звертаю увагу на непрофесіоналізм наших урядовців, а для цього повно підстав, ми всі це бачимо. Але ж послухайте Джозефа Кіта Келлоґа, спецпредставника 47-го президента США Дональда Трампа по Європі (так, не лише України).
На хвилиночку: колишній багатозірковий генерал, начальник штабу Ради національної безпеки, радник у питаннях національної безпеки віцепрезидента, а таке верзе... У телеетері Келлоґ навів власну аналогію.
Отже, в його неадекватній уяві Україна та росія (увага!) — це «бійці, які зачинені у клітці для боїв без правил». Тобто, ніякої невиправданої агресії, все справедливо: хоч і без правил, але самі зголосилися.
Ці два бійці вкрай виснажені, вони тільки й чекають на дозвіл припинити бій. І ось тут з'являється добрий Трамп весь у білому і каже: «Все, хлопці, годі! Побавилися і досить», — тому двійко закривавлених бійців, не ховаючи полегшення, розходяться по кутах.
Звісно, при такому схибленому уявленні про російсько-українське протистояння не дивно, що пан Келлоґ впевнений, що Дональд Трамп здатен закінчити війну ще цього року — від нього ж потрібен тільки дозвіл на припинення бойових дій. Ну, але ж відвертий популізм і неправда.
Келлоґа, та й Трампа теж, чекають неприємні відкриття. Уявляємо їхнє здивування, коли вони дізнаються, що путінська недоімперія хоче воювати з Україною, з Європою, з усім світом скільки завгодно, допоки сама існує.
Тож тільки припинення закупівлі енергоносіїв у перспективі позбавить росію практичної можливості вести загарбницьку війну. Тому новій адміністрації Білого дому не шляхетний дозвіл на припинення війни доведеться давати, а важко домовлятися, в першу чергу, із Китаєм та Індією, на яких умовах вони погодяться припинити фактичне фінансування бійні у центрі Європи.
І дай Боже, щоби на це вистачило всього наступного року. Це, звісно, якщо новообрана влада США насправді хоче стати миротворцем, а не бла-бла-бла про втомлених гладіаторів у клітці.
Швидше за все, Келлоґ проводить аналогії та керується власним «в'єтнамським досвідом». Себто йому йдеться про таке розв'язання проблеми війни, коли всупереч міжнародним домовленостям про припинення бойових дій і оголошені гарантії безпеки було знищено Південний В'єтнам (союзника США).