Педагогам країни висхідного Сонця, де згуртовану націю виховують із пелюшок, окреме свято не потрібне, бо воно у них щодня.
На цьому наголошує заслужений вчитель Казахстану пан Рустам Бісєнєв, який стажувався у кількох освітніх закладах Японії, передає медіаагенція "Останній Бастіон".
З його слів, острівна азійська держава, де передова наука, техніка й економіка, а рівень суспільного розвитку б'є рекорди, дуже шанує працю шкільних педагогів, які й формують образ нації.
«Одного разу я запитав свого японського колеги, вчителя Ямамото, – "а коли ж в Японії відзначають свято вчителів, як у вас там все це відбувається?". Він, здивований моїм запитанням, відповів наступне: "У нас жодного свята вчителів немає". Почувши його відповідь, я не знав, вірити чи ні. Згодом, якось після роботи, пан Ямамото запросив мене у гості до себе додому.
Оскільки він мешкав далеко від школи, – ми поїхали на метро. У вечірню годину пік вагони підземки були переповнені. Протиснувшись межи натовпу, я стояв, міцно вхопившись за поручні. Раптом дідусь, що сидів навпроти, поступився мені місцем.
Не розуміючи такого поважного ставлення з боку літньої людини, я не міг прийняти його пропозиції, проте він був наполегливий, я змушений був сісти. Після виходу з метро я попросив пана Ямамото пояснити вчинок аксакалу. А досвідчений японський педагог лише посміхнувся і, вказавши на мій нагрудний знак вчителя, сказав:
– Цей старець побачив значок, тож виказуючи повагу до твого статусу, поступився своїм місцем.
Оскільки я вперше був у гостях пана Ямамото, було незручно йти із порожніми руками, тому вирішив придбати подарунок. Своїми думками я поділився з Ямамото, він підтримав мене і сказав, що попереду є крамниця для вчителів, де можна придбати товари за пільговими цінами. Я знову не втримав своїх емоцій:
– Пільги надаються лише вчителям?
Підтверджуючи мої слова, Ямамото сказав:
– Друже, у нас учитель – найшанованіша професія, найшанованіша людина.
Так, я можу підтвердити його слова на власному досвіді! Японські підприємці дуже радіють, коли до їхніх магазинів приходять вчителі, вважають це великою честю для себе.
За час мого перебування у країні вранішнього Сонця, я неодноразово бачив, як японці поважають вчителів. У метро для них є окремі місця, для них відкриті окремі крамниці, вчителі не стоять у чергах за квитком на будь-який вид транспорту. Тоді я зрозумів: навіщо японським вчителям окреме свято, коли кожен день їхнього життя наче свято?!», – зазначив пан Рустам Бісєнєв.
Переповідаючи цю без перебільшення щемливу історію, наша редакція щиро прагне, аби й українська нація, все суспільство виросло до такого рівня, до такого шанобливого ставлення до вчителя, а вчителі були гідні такого високого звання.
Натомість медіаагенція "Останній Бастіон" закликає читачів пам'ятати, що національна ідентичність – підмурівок суб'єктності України, яку у нас не відберуть ні московські воші (окупанти зовнішні), ні вітчизняні гниди (окупанти внутрішні).