В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників і захисниць
Сьогодні, 13 лютого, в Міністерстві оборони України відбувся щоденний ранковий церемоніал вшанування захисників і захисниць України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави та під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки.
У заході взяли участь близькі та родичі полеглих героїв, представники керівництва Міністерства оборони України, офіцери та працівники структурних підрозділів оборонного відомства, Генерального штабу ЗС України, представники НГУ, військовослужбовці Київського гарнізону.
Дзвін Пам’яті пролунав тринадцять разів ...
Цього дня у 2015 році, захищаючи Україну на Сході України загинули:
Прапорщик ДІХТЯР Іван Іванович
Іван Діхтяр - у серпні 2014 року, під час російської збройної агресії проти України, Іван Діхтяр добровольцем став на захист рідного Донбасу та поїхав на фронт у складі 43-го батальйону територіальної оборони «Патріот», що був сформований у Дніпропетровську. Наприкінці 2014 року підрозділ був переформатований в 43-й окремий мотопіхотний батальйон. Прапорщик Іван Діхтяр служив на посаді старшини роти.
Загинув 13 лютого 2015 року в районі міста Попасна на Луганщині, керуючи відводом особового складу в укриття під час обстрілу.
Залишилися мати, дружина, двоє дорослих дітей та онук.
Молодший сержант міліції ДОМЧЕНКО Владислав Анатолійович
Владислав Домченко - молодший сержант міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Львів». Служив у батальйоні «Львів» з серпня 2014-го.
Загинув 13 лютого 2015-го під час виконання бойового завдання у Дебальцевому. Після артобстрілу вважався зниклим безвісти, у тому ж бою загинув Ігор Лехмінко.
У липні 2015-го ідентифікований серед загиблих.
Без чоловіка лишилась дружина Оксана.
Старшина ЄЛЕФТЕРІАДІ Валерій Степанович
Валерій Єлефтеріаді - після початку війни громадянин РФ Валерій Єлефтеріаді приймає громадянство України, з квітня 2014-го — доброволець, 17-а окрема танкова бригада.
13 лютого 2015-го загинув від смертельного поранення у бою під Дебальцевим.
Солдат ІВОЛГА Сергій Олексійович
Сергій Іволга - механік-водій, 40-й окремий мотопіхотний батальйон «Кривбас».
Загинув 13 лютого 2015-го у бою під Дебальцевим. В тому ж бою загинув старший лейтенант Денис Каморников.
Ідентифікований серед похованих під Дніпропетровськом невідомих Героїв.
Без Сергія лишились дружина Ія, син Ілля, 1992, онуки Марія та Станіслав.
Старший лейтенант КАМОРНІКОВ Денис Миколайович
Денис Каморніков - командир 3-го танкового взводу 1-ї роти 1-го танкового батальйону, 40-й окремий мотопіхотний батальйон «Кривбас» 17-ї танкової бригади.
Загинув 13 лютого 2015-го у бою під Дебальцевим — під час оборони взводного опорного пункту. В часі бою Денис та 2 побратими згоріли в танку. Екіпаж тримався до останнього, цим допомігши виконати оперативне завдання воякам. В тому ж бою загинув солдат Сергій Іволга.
Серед родини у Дениса лишилася племінниця Катерина
Молодший сержант міліції КАРПО Сергій Едуардович
Сергій Карпо - молодший сержант міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Артемівськ».
Загинув 13 лютого 2015-го у бою за Дебальцеве: підрозділ потрапив у засідку під час проведення розвідки при виконанні завдання по вивозу поранених 40–ї бригади з села Октябрське, був поранений, і його намагалися вивезти на БТР-і, який обстріляли терористи. Тоді ж загинули Віктор Лаговський та Дмитро Стрєлець.
Перебував у списку зниклих безвісти, похований 3 квітня 2015-го у місті Дніпро на Краснопільському цвинтарі як тимчасово невстановлений вояк, ділянка № 79. Ідентифікований за експертизою ДНК, визнаний слідчими органами загиблим
Молодший сержант міліції ЛАГОВСЬКИЙ Віктор Анатолійович
Віктор Лаговський - доброволець, попри вік та кілька відмов, незважаючи на стан здоров'я. Молодший сержант міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Артемівськ» — не сказавши родині жодного слова.
Загинув 13 лютого 2015-го у бою за Дебальцеве: підрозділ потрапив у засідку під час проведення розвідки при виконанні завдання по вивозу поранених 40–ї бригади з села Октябрське. Зазнав смертельного поранення в голову, тоді ж загинули Сергій Карпо та Дмитро Стрєлець. Тіло на БТР-і було вивезено з місця бою, разом з іншими полеглими перевозилося до Артемівська. По дорозі у БТР влучила міна.
Перебував у списку зниклих. Ідентифікований за експертизою ДНК у квітні 2015-го.
Без Віктора лишилися мама Розалія Віцентіївна, дружина Ольга Василівна, з якою прожили у шлюбі 26 років, двоє синів — Анатолій і Ярослав, новонароджена внучка.
Прапорщик міліції ЛЕХМІНКО Ігор Ігорович
Ігор Лехмінко - доброволець, з серпня 2014-го — міліціонер, батальйон патрульної служби міліції особливого призначення «Львів».
13 лютого 2015-го загинув у бою під Дебальцевим. У тому ж бою поліг зокрема Владислав Домченко. Сержант Р. Голік (40 ОМпБ) станом на червень 2019 року вважається зниклим безвісти.
Вдома лишилися батьки, дружина, 13-річний син Юрій.
Солдат ОРЛОВСЬКИЙ Петро Орестович
Петро Орловський - доброволець, рішення тримав у таїні, аж доки не почав тренування на полігоні. На фронті з листопада 2014-го, водій-оператор, 40-й окремий мотопіхотний батальйон — 17-а окрема танкова бригада. На фронті був кілька місяців.
13 лютого 2015-го загинув від смертельного осколкового поранення, якого зазнав у бою під Дебальцевим, тоді загинули майже всі вояки на блокпосту. Імовірні координати місця загибелі 48.365305,38.467046
Тіло знайшли волонтери й відвезли до Дніпропетровська. Ідентифікований у дніпропетровському морзі.
Без Петра лишились мама, дві сестри, старенький дідусь.
Старший солдат ПАВЛЮК Олег В’ячеславович
Олег Павлюк - призваний до лав Збройних Сил України у 2014 році, під час перших хвиль мобілізації. Службу проходив в 40-му батальйоні «Кривбас».
Зник безвісти 13 лютого 2015 року попавши під обстріл під час виконання бойового завдання по вивозу поранених з РОП «Мойша» (м. Дебальцеве), внаслідок підбиття БМП-1 «Йожик». Ідентифікований серед загиблих.
Солдат РЯСКОВ Микола Васильович
Микола Рясков - мобілізований 22 серпня 2014-го, солдат, 40-й окремий мотопіхотний батальйон «Кривбас».
Зник безвісти 13 лютого 2015 р. внаслідок обстрілу ВОП "Копйо" (м. Дебальцеве). Похований із військовими почестями в Дніпропетровську як тимчасово невстановлений захисник України. Після встановлення особи за тестом перепохований 30 липня 2015 року у Зінькові.
Без сина лишились батьки.
Солдат СИЧ Тарас Степанович
Тарас Сич - активно брав участь у подіях Революції Гідності, також куховарив. До добровольчих формувань пішов з Майдану. В часі формування «Київської Русі» із добровольців з Майдану, їздив у військкомат — брати направлення на перекваліфікацію (був прикордонником за спеціальністю). Кухар 25-го окремого мотопіхотного батальйону. Був пацифістом, допомагав пораненим, зброю до рук не брав принципово. Харчі для бійців готував 3 рази на день — один — для 37-ми чоловік. Після ротації не захотів залишати побратимів та повернувся до частини (незважаючи на вади здоров'я).
Загинув 13 лютого під час мінометного обстрілу терористами біля Дебальцевого — снаряд розніс кухарський намет. Тіло шукали місяць, у березні 2015-го відшукали в Дніпропетровську.
Без Тараса лишилися доросла донька та онучка.
Молодший сержант міліції СТРІЛЕЦЬ Дмитро Анатолійович
Дмитро Стрілець - молодший сержант міліції, боєць батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Артемівськ».
Загинув 13 лютого 2015-го у бою за Дебальцеве: підрозділ потрапив у засідку під час проведення розвідки при виконанні завдання по вивозу поранених 40–ї бригади з села Октябрське.
Без батька лишилися двоє дітей.
Присутні вшанували пам’ять захисників України хвилиною мовчання. Вічна пам’ять Героям, які полягли в боях за нашу вільну, незалежну Україну! Вічна їм Слава!
Вічна пам’ять Героям, які полягли в боях за нашу вільну, незалежну Україну!