Командування нашого війська має змінити тактику ведення боїв проти загарбників. Якщо все залишити, як є, росіяни знову зайдуть у Київ.
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).
Бойові дії під Авдіївкою, Вугледаром, Селидове, Торецьком та іншими містами наочно демонструють, як за більше ніж 2 роки повномасштабної війни, російські генерали змінили свою тактику захоплення міст. Раніше будь-яке місто вони штурмували в лоб.
Як наслідок, втягувалися в довготривалі вуличні бої, які коштували їм чималих втрат. Проте тепер вони основні зусилля здебільшого зосереджують на флангах, намагаючись обрізати шляхи сполучення та взяти міста в оточення чи напівоточення.
Останнє їм найбільше вигідно — шляхи постачання перекриті, тому гарнізон не отримує підкріплень, а евакуація поранених відсутня. Продовжувати бої в місті в таких умовах особливого сенсу немає.
Втім, відступати прийдеться полями та посадками. Наслідком неминуче стануть величезні втрати оборонців при відступі, оскільки противник домінує в повіті та має перевагу в артилерії.
При цьому в самих містах ворог зазвичай веде стримуючі дії. Постійно турбує гарнізон діями малих груп та обстрілами і бомбардуваннями з землі та повітря; зазвичай не застосовуючи для того якихось надзусиль.
Подібна тактика вже створює чимало проблем для Збройних Сил України. Ефективно протидіяти їй можна мобільною обороною та контрударами по флангам противника.