Чим гралися та як розважалися маленькі та дорослі полтавці 300 років тому.
Минулорічні археологічні дослідження в Полтаві по вулиці Пилипа Орлика, що проводилися Полтавською археологічною експедицією ДП «НДЦ «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України, дали науковцям надзвичайно багатий фактичний матеріал для вивчення минулого нашого міста. Зокрема це стосується і такого аспекту повсякденного життя дорослого і маленького полтавця як проведення свого вільного часу за доби козацтва.
Археологічні знахідки дали можливість зафіксувати кілька ігор, що були популярними серед містян. Однією з найпоширеніших тогочасних забавок була гра в «крем’яхи», де ігровим атрибутом були фішки, виготовлені з уламків глиняного посуду чи кахлів. Не менш популярними іграшками були різноманітні свистунці у формі звірів, птахів, риб тощо.
Окрім цього, знахідки з розкопок свідчать і про деякі аспекти дозвілля заможних містян. Полтавці полюбляли пити каву з вишуканого посуду. Про це нам відомо зі знахідок горняток для кави, виготовлених в майстернях турецького міста Кутаг’ю. Ці вироби набули популярності в українських містах у 17-18 століттях.
Унікальною знахідкою з розкопок у Полтаві є іграшкова гармата, що, вірогідно, входила до комплекту військової стратегічної гри. Виріб повністю повторює справжні зразки озброєння до найменших деталей, є навіть отвір для ґноту та місце для заряду.
Також увагу привертають дві шахові фігури. Перша з них, кістяна, була виготовлена, швидше за все, на верстаті. За своєю формою і розмірами знахідка є типовим зразком шахових фігур, поширених у Європі в 17-18 ст. Друга фігура виготовлена із глини, що є унікальними явищем. На жаль, зараз неможливо встановити, була вона виготовлена на замовлення для заміни втраченої фігури, чи це був цілий набір глиняних шахів.
Гра в шахи була широко відома серед української козацької старшини. З нею були знайомі гетьмани Іван Самойлович та Іван Мазепа. Грав у шахи і Кирило Розумовський. Зауважимо, що знахідки шахових фігур були знайдені на місці маєтностей Семена Кочубея – генерального обозного часів правління останнього гетьмана.
Виявлені в результаті археологічних досліджень на місці будівництва знахідки розкривають нові сторінки історії Полтави та її мешканців, зокрема такого цікавого аспекту як гра та організація дозвілля.