Недовіра, маніпуляції та провал: що не так із Рустемом.
Коли Рустем прийшов до МО, ми з іншими заступниками грали в гру «Кому він що пиз**ть».
Просто розповідали одне одному діаметрально протилежні позиції, які він нам озвучував. Загалом, довіри чи поваги у своїх підлеглих він не викликав і досі не викликає.
Він може увечері клястися тобі у відданості, а зранку просто звільнити й заблокувати картку на вхід.
Так от, друже — karma is a bitch. Ідея призначити його послом у США була вкрай невдалою. Тож за всіх нас можна порадіти. А поки що куплю собі попкорн з подвійним сиром.
Думаю, це ще не кінець кіна.