Ворогу вдалося посилитися на Південному фронті. Головна причина — поява нової прямої залізничної гілки із Ростова-на-Дону до Мелітополя.
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).
Вугледар — чергове багатостраждальне промислове місто на Донеччині. Про спробу оточити Вугледар та причину, та чому системно розповідаю мінімум від травня цього року, якщо не раніше.
Ще тоді зазначав, що, як тільки росіяни повноцінно запустять залізницю із Ростова до Маріуполя і Мелітополя через Волноваху, Вугледар набирає іншого стратегічного значення. Саме Вугледар як ключем до кільцевої залізниці із Ростова-на-Дону у Крим.
Минулі два із половиною тижні ми фіксуємо системне використання нової залізниці; обережне, але системне. Так було до позавчора, коли відкрито вдень перший ешелон на 15+ вантажних вагонів прийшов до Маріупольського порту.
Рівночасно із цим росіяни поновили тиск на Вугледар та спроби взяти його в кільце. Несподіванка? Сподіваюсь, ні, бо це вже спонукає замислитися над обвалом нашої оборони на Донеччині.
Тому, що накопичення резерву для подібної операції тривало з кінця липня. Навіть Курська операція Сил оборони України не вплинула суттєво на позиції ворога.
Наразі, крім залучених безпосередньо у боях, росіяни тримають резерв на межі Донецької та Запорізької областей. Тут до 10-15 тисяч загалом лише резерву (позначені синім кольором на мапі нижче), а саме:
Тому, Вугледар буде точкою особливої уваги та тиску росіян. Власне, як на мене, вже є такою гарячою точкою на рівні із Торецьком, Нью-Йорком і Покровськом.
Й окрім сподівання на наші Сили оборони, варто пам'ятати, що без залізниці він виходить із пріоритетів. А мости — на місці та в зоні досягнення для вогневого ураження.
Розумію, що переправи у Приазов'ї не такі піарні, як той таки злощасний Кримський міст, але точно не менш ефективні в частині нівеляції реальної логістики. То може її варто обнулити нарешті?