Казус «Дії»: голосування on-line в умовах Єрмакократії

Українці не можуть дозволити мати під час війни нелегітимну владу без довіри. Але як провести вибори, коли відсутній адекватний механізм?

У суботу ввечері (3 лютого) відбувся національний відбір на Євробачення-2024 через застосунок «Дія». Як виявилося, Україна отримала урок неможливості використання подібних програм для реалізації критично важливих демократичних процедур.

Урок для тих, хто раніше думав, що можливо. Я от ніколи не думав, що можливо, а Євробачення не вважаю критично важливою демократичною процедурою, але це йому не допомогло.

Легітимність органів влади падає. Однак проводити вибори під час війни неможливо ні з юридичної, ні з технічної, ні з соціальної, ні з безпекової причини; ви й самі це бачите.

Ці причини добре описані. Ці причини добре зрозумілі 62% українців та українок, які в соціологічних опитуваннях зазначили неможливість проведення виборів під час війни.

Єдиним виходом в умовах падіння легітимності влади та неможливості проведення виборів є перехід до інклюзивного вироблення публічної політики тими органами, які маємо. Це включає:

1. Налагодження системного діалогу з експертними центрами та стейкхолдерами по кожному розділу публічної політики, передусім по таких критично важливих, як мобілізація, публічні фінанси, економіка, культура тощо.
2. Формування уряду національного порятунку з непартійних фахівців (не плутати з урядом національної єдності, що об'єднує правлячу партію та опозицію, — ця конструкція не злетить).
3. Перезапуск реформи державного управління, зупиненої у часи, коли політикам здавалося, що без неї можна обійтися.
4. Повернення у повному обсязі всіх здобутків реформи децентралізації, зупинених під час війни.
5. Відкриття засідань Верховної Ради для журналістів, що дозволить поновити довіру до парламенту.
6. Перезапуск системи публічних комунікацій, бо єдиний телемарафон, анонімні Telegram-канали та позитивні блоґери вже давно працюють лише на підрив довіри й авторитету влади.

Ми як нація не можемо собі дозволити мати під час війни нелегітимну владу без довіри й авторитету, яка виробляє критично важливі публічні політики (що визначають життя і смерть мільйонів) за зачиненими дверима зусиллями «5-6 ефективних менеджерів». Їх ніхто не обирав!

Насамінець зазначу, що, як показує соціологія, рейтинг президента носить інституційний характер: по суті, ці цифри характеризують «віру у прапор», довіру до державності, яка символізована очільником держави. Це не означає, що у випадку виборів він виграє.

Більше того, з розмов із соціологами зрозуміло, що 2-3 невдалі рішення можуть поховати цей рейтинг, опустивши його до рівня ядра виборців. Тобто тих, хто голосуватиме за політика за будь-яких умов, що б не сталося (таке ядро є і в Порошенка, і в Тимошенко, і навіть в ОПЗЖ, але воно не дозволяє виграти вибори).