Гляньмо на сьогоднішній політичний манеж. А там Пінчук, Фрідман, Фіала, Єрмак і Рудик, яким підспівує "ветеран" "не твоєї війни" Вакарчук.
Мені цікаво, усі ці добрі та принципові люди, котрі йшли в "Голос" робити зміни з самого початку не помічали в оранжевій кімнаті духу Віктора Пінчука? Його ж інтереси рано чи пізно мали стати поперек їхніх помаранчево-рожевих сподівань!
Не помічали Бабиного Яру, в який росіяни вкладали гроші, і де сидів Слава Вакарчук з самого початку? Ну воно ж не учора все з'явилося.
Не помічали такого далекого від Пінчука Томаша Фіалу, якому Деркач колись продав своє "Радіо Ера", що стало "Радіо НВ". Було б воно і далі "Радіо Ера" – зараз би американці наклали санкції, а так, живе собі та несе промінчики демократії в народ.
А потім американські дипломати будуть ходити до Фіали чи Пінчука на вечірки та думати про те, як би в спілці з ними захищати інтереси США в Україні. Не помічали, як Єрмак літає літаками Пінчука?
Не помічали у "Голосі" й контактів із Фрідманом. Навіть того самого Славка Вакарчука, який мило так сидів поряд із ним і на Леополіс джаз фесті, і в наглядовій раді меморіалу "Бабин Яр".
Зятя того самого, до речі, Фрідмана, американці добре так звинуватили у втручанні в американські вибори 2016 року. Це, до речі, саме тоді коли наш улюблений антикорупційний залізничник Лещенко дістав амбарну книгу Партії регіонів і вчинив провокацію за участі НАБУ проти Манафорта.
Ось і я всього цього просто не помічав. Тому не маю претензій до того, як Кіра Рудик вигідно домовилася з Офісом президента про продаж партії.
І мерзенний союз з Офісом президента – останнє, що мало кинути кришку труни на цю політсилу. Добре, що не усі хочуть піти на дно з цією труною.
Я ніколи не був виборцем "Голосу", і вам не раджу після усіх цих речей. А тим хто хоче вийти з партії – раджу грюкнути дверима якомога сильніше.