Китайські комуністи виявилися власниками найбільшого запасу американських державних цінних паперів. Трампівська тарифна війна змінює це.
У разі, якщо Народний банк КНР продовжить скидання трежерис США і перетікання резервів у золото, ціна на дорогоцінний метал відлетить у космос. Ф'ючерси на золото вже досягли історичного рекорду — їхня вартість уже $3 300 за 1 унцію.
Ще відносно недавно у портфелі Китаю було трежерис на $1,4 трильйона; станом на цю мить — $750 мільярдів і Пекін розуміє, що у разі загострення конфлікту ці активи будуть заморожені Вашинґтоном. Тому, чим сильніше загострюватиметься протистояння двох наддержав, тим вищим буде золото і нижче трежерис.
А поки КНР остаточно не має намірів здувати портфель облігацій США. Проте, щоб остаточно не обвалити ціни на американські облігації, здувати потрібно 2-3 роки, тобто майже до завершення каденції президента Дональда Трампа; погодьтеся, цікавий тренд вимальовується.
Але цей тренд може стати катастрофою для Трампа: тривалий обвал облігацій Міністерства фінансів США, що триває роками. Тому доведеться або миритися з Китаєм, або каталізувати конфлікт.
Однак психотип 47-го президента США виключає справжню Велику війну, хоча не виключає різких, поодинчих, радикальних кроків. Як от, наприклад, ліквідація Касема Сулеймані в Іраку або удар по «вагнерівцям» у Сирії під час першої каденції, чи погрози у бік КНДР.
Проте у всіх трьох випадках справа тоді не дійшла до Великої війни: з РФ у Сирії, з Іраном та з КНДР. Адже РФ залишилася в Сирії (поразка асадівського режиму — заслуга Туреччини й опосередковано Ізраїлю), Іран продовжив свою ядерну програму та створення «Вісі опору» проти Ізраїлю, а КНДР збільшила кількість ядерних зарядів з одного-двох до десятка, посиливши технічні параметри їхнього носія.
Із КНР так «половинчасто» не вийде, бо ж тут навіть нічия — буде на користь Пекіна, або пан, або пропав. А поки за березень Китай купив 3 т золота і 100 т цінного металу всього за минулий рік; помірно, але з наростанням динаміки.
Фінансовий ринок США переживає тим часом один із найдраматичніших відпливів капіталу — динаміка прискорилася до мінус 5%, що до певної міри повторює динаміку 2022 року. Поточний рік у контексті поведінки ринків може певною мірою повторити криву 2022-го.
Дивимося на тренд 2022-го і подумки переносимо його 2025-го, і анамнез схожий — глобальна нестабільність, нарощування чинника невизначеності та ризик прямого протистояння двох ядерних держав; тільки тоді США та РФ, а зараз — США та КНР. Як Китай нарощував портфель американських трежерис?
Різке зростання з $400 мільярдів до $1,4 трильйона почалося після глобальної фінансової кризи 2008 року, тобто на тлі слабкості США. До речі, КНР — одна із небагатьох країн у світі, чия економіка у 2009 році зросла, а не впала; доволі показова тенденція.
Китаю було вигідно підсадити Америку на свої інвестиції у трежерис для вирішення Вашинґтоном внутрішніх економічних і соціальних проблем. У результаті Пекін міг би у майбутньому сконцентрувати у своїх руках замість 3% — близько 10% американського боргу, що означає вже справжню боргову залежність США від боргового фінансування КНР.
Однак цього не сталося: Китай вклав $1,4 трильйона і затим обвал до $750 мільярдів, який прискорили як республіканці, так і демократи. Трамп у першу каденцію розпочав торгівельну війну проти Сі Цзіньпіна, за Джозефа Байдена на Тайвань прилетіла голова Палати представників США від демократів Ненсі Пелосі, і китайський дракон зрозумів — треба вшиватися з цієї галявини.