Поки на росії реальна економіка самостискається й все більшу роль відіграє державне замовлення в Україні гробове затишшя. Та чи на довго?
Не звертаючи увагу на новини, у тому числі на свою улюблену тему — прогнозування скорого миру, російські спікери повилазили саме зі своїми черговими вимогами капітуляціями. Так вони підривають будь-яку віру у будь-які швидкі домовленості чи перемир'я.
Отже, вітчизняна внутрішня статистика принесла неприємний сюрприз: ВВП за 3-й квартал виріс всього лише на 2%, що значно нижче, ніж очікування аналітиків. Це дозволяє припустити, що і річні цифри у 4% зростання не будуть досягнені.
Певно, чи не основним фактором сповільнення стала прискорення інфляції, спровоковано в першу чергу російськими ударами по енергетиці. Цю свою улюблену забаву росіяни продовжили та цього тижня.
При чому, цього разу їх удари виявились більш успішними, особливо в контексті ураження генерації, що повернуло в Україну графіки відключень світла, нехай поки що і дуже лайтóві. Благо, глобальне потепління допомагає і температуру вдень відмовляється опускатися нижче нуля.
Національний банк України поки не дозволив гривні офіційно перестрибнути на позначку у 42 гривні за 1 долар США. Може лишаючи цей момент для першого тижня нового року.
Перший тиждень в історії України, коли не буде транзиту газу по українській трубі; власне, не тільки російського, але й умовного азербайджанського. Це з одного боку велика політична перемога, і особливо приємно в ці моменти дивитись на пики Роберта Фіцо і Віктора Орбана.
Проте з іншого боку вказана ситуація несе в собі кілька значних ризиків, які дуже важливо усвідомлювати. І мова не тільки про втрату транзитного доходу, а саме мінус $800 мільйонів, що вже не зайде в Україну разом з цим газом.
Це, до речі, має призвести до збільшення тарифу за транспортування газу, що доставляється українським споживачам. Додатковим ризиком є те, що якщо раніше російські ракети та російські генерали уникали газотранспортну систему, вдаючись тільки до ударів по сховищах, здатних налякати хіба що європейських газових трейдерів.
Очевидно, але ж не 100%-во, що тепер наша вітчизняна ГТС стає чи не пріоритетнішою ціллю. А і так технологічна робота системи без наявності транзитного газу несе в собі ряд технічних проблем, так до них додаються ще й потенційні удари.
Так що сивого волосся у працівників Укртрансгазу точно стане більше. Зате є плюс — саме вони зможуть без проблем грати наступного року Святого Миколая і Санта Клауса на вечірках у своїх дітей і онуків.