2024 рік — міністерство нападу РФ пропонує мапу розподілу українців на 3 сорти. 2004 рік — теж саме запропоновано ніби «помаранчевими».
Про захист російської мови, церкви секти, агентів впливу та чому російський реванш в Україні став можливим зараз. Лише гляньте на мапу згори та знизу, і все відразу стане зрозуміло; хоче деякі наші громадяни вірять у подібні ворожі вкиди.
Отже, майже тиждень у медіапросторі України крутиться цей клятий поділ росіянами, якщо уважно подивитися на мапу, то легко згадати, що вона не нова. Перші її нариси виникли під час Помаранчевої революції у 2004 році на бордах про сорти українців.
До речі, теж за авторством російських політтехнологів. Потім вона вже згадувалась Асланбєком Сурковим — ідейним «батьком» наративу «України не існує, її придумав Лєнін», у тому варіанті, який зараз ми бачимо.
Але, головне та правильне питання: «Чому саме зараз?». Досить проста й очевидна відповідь — очікування рішень щойно обраного 47-го американського президента Дональда Трампа; хоча це, безсумнівно, помилкова відповідь.
Ні, безумовно росіяни очікують перемовин та збираються закласти капкани та міни в мирову угоду, але це точно не про мапу. Мапа для того, щоби саме зараз дати точку входу для проросійської агентури впливу та забезпечення можливості гібридних атак протягом всієї дії потенційної «мирної угоди».
Тому, подивімося трохи ширше, щоби побачити картину у цілому. Останнім часом на росії знову з'явилася риторика про необхідність якогось там «захисту» російської мови в Україні та надання їй окремого статусу.
За відсутності реальної дискримінації, на фоні соціального консенсусу щодо статусу російської мови в Україні — це виглядає дивним. Але, ні, оскільки поруч із мовою постав новий наратив/вимога — збереження та «захист» російської церкви секти, навіть формально перейменованої в Українську.
Це йде парою у різних варіаціях, але безумовно є частиною вимог росії, від яких Кремль не збирається відмовлятись за будь-яку ціну. Для чого? — Для того, що саме ці два складники дозволяють у разі настання миру на умовно компромісних умовах забезпечувати гібридні атаки з середини країни й формувати нові політичні центри впливу.
При тому нам дуже небезпечно недооцінювати потенціал такого ризику. Можна переконати себе, що російський реванш неможливий, що політикум, шоубіз та інфополе змінилось назавжди, але ця похибка буде дорого вартувати за лічені роки...
Одразу для завершення загальної картини: разом із мапою, разом із посиленням просування наративів росією раптово вискочив (як Пилип із конопель)... таваріщ Юрій Бойко. Він видав низку заяв/інтерв'ю російською (!) мовою про очікування від Трампа покінчити з «ліберальним порядком денним».
По суті, очільник забороненої, але дивним чином діяльної по суті партії та фракції у Верховній Раді просто відкрито транслює кремлівські наративи (знову) про ЛҐБТ, віру, бла-бла-бла і «скрєпи» абсолютно безкарно в Україні під час війни. Що буде у разі миру здогадуєтесь?
А якщо додати сюди всю партію ОПЗЖ та ще й секту Толіка Шарія? Всю цю шалену за чисельністю непокарану російську агентуру, якщо після такої реальної оцінки ви й досі вважаєте неможливим політичне відродження російської агентури, то це дороговартісна помилка.
Ну, й окремо про головний шлях просування, — через російську мову чи пак язик у публічному просторі та жадобу легкої наживи, якщо вже бути до кінця відвертими. Напевно, бачите шалену кількість блоґерів, влоґерів та TikTokерів, які в Україні створюють контент російською.
Вони розповідають вам, що це задля того, щоби їх продовжували читати/дивитися/слухати в окупації, щоби бути у купі із «хорошими руzzкімі». Насправді ж це просто боротьба за авдиторію, охоплення та монетизацію, бо повернення панування української в інформпросторі зменшує це все.
Відповідно — зменшує гроші, брудні, криваві гроші, зароблені на смертях українців. А тому, все інше — від «лукавого» і доносити росіянам правду немає сенсу з одного боку, з іншого вистачає їх власних релокантів.
А про окупацію — так там хто наш, тому мова як насолода. Звісно, все це питання совісті кожного окремого індивіду, але ні, адже, якщо ти так легко маскуєш особистий інтерес під суспільний, то як швидко ти почнеш за ті самі гроші при відсутності війни переходити до риторики «не все так однозначно» і далі в обійми російського впливу.
Врешті решт визнати «УПЦ МП» (а по факту РПЦ-ФСБ) спонсорами та носіями терористичних ідей та заборонити на території України рішенням РНБО із конфіскацією всього та арештами. Далі — суди, вироки та обмін на військовополонених, коли агентура в рясі буде вислана, — вона перестане нести загрозу в принципі.
Заборона обіймати посади, балотуватись та брати участь у соціально-політичному житті всім членам партії, депутатам всіх рівнів, учасникам в списках на вибори та спонсорах ОПЗЖ, партії Шарія та всіх інших проросійських партій та рухів. Раз і назавжди — мінімальна розплата.
Ну, тут нарешті ми дійшли до офіційної точки, але посилення відповідальності за використання в публічному просторі зайвим не буде. Після цього, ми не будемо дихати легше, але ризик гібридних атак буде радикально зменшено, що само по собі дуже добре.