Очолювана блазнями держава зробила з армії отару жебраків, яких кидають у пекельні казани смерті. У виграші — бюрократи, судді, менти.
Невтішний стан справ у Силах оборони України змалював учасник бойових дій, депутат Черкаської обласної ради VII скликання Юрій Ботнар. Після 24.II.2022 він їхав на фронт, узявши кошти із сімейного бюджету, які давно закінчилися, а служити стає сутужно.
Ніщинської зарплатні бракує навіть на нагальні потреби, про що мовчать пропагандисти «Зелємарафону» та чинуші. «Горе-державники» ігнорують повну відсутність у військово-політичного керівництва бажання перемагати, а надутий «патріотизм» й удаваний «ентузіазм» провокують дезертирство.
«Мабуть, найбільшою помилкою мого життя було рішення їхати на війну. Бо священну війну за Україну нам усім підмінили безпросвітним армійським кріпацтвом. Вже майже три роки ми перебуваємо поза домом, родинами й улюбленими справами.
Поза життям. Перебуваємо у системі, де панує совок, корупція, кумівство, довбо*бизм тубільних довбограїв і бюрократія. Де людина — лише витратний матеріал, набір літер у штатному розписі», — заявив Юрій Ботнар.
Насамкінець медіаагенція «Останній Бастіон» нагадує, що Україна поділилась навпіл: одна частина — воює, інша — кайфує. Зе-влада блазнів і казнокрадів належить саме до тієї, «кайфуючої» в угарі країни, прирікаючи народ на погибель.