Путінське терористичне угруповання підбадьорилося. Москва побачила союзника на Заході у вигляді норовливого Будапешта.
Крім того, виявляється, можна вдертися у чужу країну, щодня вести ракетні обстріли її території, руйнувати міста, вбивати та ґвалтувати жінок із дітьми, і навіть при цьому знаходяться моральні виродки, котрі на найвищому політичному рівні виправдовують воєнні злочини рашистів. Ідеться зараз не про якихось ізгоїв (на кшталт КНДР, Сирії, Еритреї), які десятиліттями є заповідниками тоталітаризму, зонами безправ'я і байдужого ставлення до норм міжнародного права, а про зовні респектабельного члена Європейського союзу.
У ці дні криваві путіністи аплодують своїм угорським приятелям орбаністам. Прем'єр-міністр Віктор Орбан і його зграя іредентистів, яким болить за Закарпаття, взялися посилено руйнувати єдність європейського дому та зазіхати на територіальну цілісність України.
Знову переобраний глава угорського уряду став тараном моноліту ЄС у питаннях санкційного тиску на росію як творця найбільшого на континенті воєнного конфлікту. Орбан торпедує тему нафтового ембарго проти агресора і фактично підтримує путінський геноцид українців.
Нещодавно цей популіст із сільської глибинки Паннонії заради красного слівця порівняв енергетичну блокаду Кремля з "атомною бомбою", скинутою на угорську економіку. Ба більше, він ще й захищає від європейських санкцій російських клерикалів ФСБ-православ'я в особі попа Кірілла Гундяєва.
Орбану вторить голова міністерства закордонних справ Пийтер Сійярто, який мітить у його крісло. Він обіцяє протидіяти європейській політиці нафтових санкцій, доки тá не "завалиться".
За його ініціативи сформовано рятівні для Кремля розбіжності між країнами ЄС щодо нафтового ембарго. За саботаж антиросійських санкцій орбаністів хвалить, як пише проурядова преса, "ключова людина Пуйла", – Дмітрій Мєдвєдєв.
Можливо, це тонкий тролінг нанополітика, проте експрезидент росії схарактеризував Орбана "мужнім, розумним лідером", що відірвався від "європейської отари". Від такої похвали у пору б застрелиться, але Орбан із піною біля рота доводить, що він, мовляв, – «захисник угорського суверенітету та національних інтересів угорців, а ЄС – ворог Угорщини, який заважає їй розвиватися».
Підрив європейської солідарності Орбан виставляє як "тверезий стратегічний розрахунок" заради національних інтересів мадярів. А проте, за личиною патріота ховається банальна зрада ЄС із метою лобізму забаганок грошових мішків, пов'язаних із Кремлем, які спонсорують орбанівський популізм.
Будапешт, серед іншого, саботує відключення від SWIFT російського "Сбербанку". У цій фінансовій установі відкрито рахунки компаній таких угорських магнатів будівельної галузі, як Іштвана Ґаранчі та Ласло Сійя; вони реалізують масу спільних проєктів із росіянами.
Тому зрозуміло, у чому сенс угорської протидії внесенню до списків санкцій ЄС путінських олігархів Вячєслава Кантора і Гєрмана Грєфа, котрі працюють із людьми Орбана. Начебто нічого особистого: просто бізнес, так саме – бізнес на крові українців і розвалі Європейського союзу.
Адже деструктивна позиція Орбана не лише допомагає путінській війні проти України, а й уже покликала до життя ініціативи щодо скасування принципу солідарного ухвалення найважливіших рішень ЄС. Найбільший путінський холуй Вячєслав Володін встиг вивернути спробу усунення угорських рогаток як крок до "Hungarexit" (нові вологі мрії Кремля на предмет розвалу ЄС ізсередини).
Заповідник орбанізму остаточно та безповоротно перетворився на велику проблему для Брюсселя. Продажний Орбан є важливим інструментом поширення підривного впливу Москви в Європі.
Ситуацію не можна спустити на гальмах, мовляв "у сім'ї не без виродка". Підмогу орбаністів путіністи розглядають як ключ для злому всієї системи оборони колективного Заходу, чого в жодному разі не можна допускати.
А проте, "Останній Бастіон" радить згадати, що повномасштабний напад російських окупантів змінило глобальну шахівницю. Тепер Україна – суб'єкт геополітики.