Created with Sketch.

«Месопотамська Венеція», або таємниця плавучого Едемського саду

02.07.2023, 17:55
Фото: The Mind Circle

Плавучі будинки посеред пустельного Іраку заворожують погляди поодиноких приїжджих, які відразу ж згадають італійський оригінал.

Ця архітектурна родзинка уславила поселення Маадан (араб. معدان), яке знаходиться у болотистому регіоні басейну річки Євфрат, за сотню кілометрів від впадіння у Перську затоку.

Мандрівники поетично називають іракське місто-на-воді "Едемським садом", хоча тамтешні складні природно-кліматичні умови радше свідчать про інші, не біблійні аналогії.

Плавучі будинки типу "мудхіф", в яких живуть араби-мааданці, зроблені з очерету за менш ніж 3 дні без використання цвяхів, скла чи навіть деревини легких порід.

Навіть острівці, на яких стоїть один або пара будиночків, були зроблені з глини, соломи та очеретяника, попри те, що це метод, який використовувався тисячі років, за доби шумерів.

Але Маадан – доволі молоде поселення, засноване у XX столітті через кризову соціально-економічну та політичну ситуацію в Іраці, режим якого муляв очі всім сусідам.

Однак під час повстань 1991-1992 років диктатор Саддам Хусейн висушив водно-болотні угіддя на півдні країни, щоби покарати місцевих арабів за підтримку американського вторгнення під назвою "Буря у пустелі".

У наслідок цього варварського вчинку, подібного до підриву Каховської гідроелектростанції російськими окупантами, "месопотамська Венеція" перетворилася на пустелю, оскільки поселення було спалено, а вода, що залишилася, навмисно отруєна.

Ті, кому вдалося втекти від екоциду, терору і репресій режиму Хусейна, опинилися на довгі 10 років у таборах для біженців у сусідніх Ірані, Саудівській Аравії та Кувейті.

На щастя, процес відновлення почався у 2003 році, після нового військового вторгнення США в Ірак: штучна посуха закінчилася, араби почали повертатися на батьківщину.

Водночас до нині, на превеликий жаль, чистої прісної води в околицях Маадану немає, а санітарія погана, тому процес відновлення тамтешньої екосистеми може тривати ще дуже довго.

Між тим, як уже повідомляв "Останній Бастіон", посеред гірської частини Західного Ірану у провінції Ґілян височіє унікальне азербайджанське місто-тераса.

Читайте також
Три закони Артура Кларка
Життя
Мозковий імплант Neuralink буде вперше протестовано за межами США
Життя
Фізики експериментально підтвердили існування нового типу надпровідності
Життя
Червонокнижна сон-трава потребує захисту держави на Вінниччині
Життя
Доступ до швидкого Інтернету збільшує ризик ожиріння — науковці
Життя
Люди не відрізняють вірші написані ChatGPT від поезії Шекспіра і Байрона
Життя