У Норвеґії живе 100-річний підприємець, який досі входить до сотні найбагатших людей світу. Звати чоловіка – Улоф Тон.
Він народився 29 червня 1923 року у бідній багатодітній родині у гірському містечку Ол на північний захід від Осло. Але ця обставина не завадила стати багатієм, який десятиліттями інвестує у проєкти молодих ентузіастів.
Зі слів самого пана Улофа, він «ріс хлопчиком на дрібній фермі, а до найближчого міста ходив лише, щоби продавати лисячі шкури. Освіту довелося здобувати самотужки іноді, навіть наперекір волі сім'ї».
Він немає вищої освіти, хоча прагнув вивчати медицину. Коли розпочалася Друга світова війна, його батьки не схотіли, щоби Улоф виїхав за кордон, а відтак займався роботою на фермі.
Та зусилля норвежця не були марними й у 1951 році він придбав свою власну першу нерухомість, а у 1966-му – перший ресторан. Наполегливий чоловік послуговувався поміччю ініціативних особистостей, яких інші бізнесмени вважали диваками.
Цей крок дозволив Улофу Тону ледь не стати монополістом на ринку нерухомості Норвеґії. На сьогодні його бізнес-імперія володіє загалом 450 об'єктами по всій Скандинавії: торгові центри; офісні будівлі; роздрібні магазини; готелі.
Дві шкіри рудої лисиці, які він продав за 600 норвезьких крон, склали його стартовий капітал. І сьогодні вказані шкіри зображені на логотипі корпорації "Olav Thon Group".
Водночас сам мільярдер постійно в інтерв'ю наголошує, що не зовсім він особисто заробив свої статки – «це допомогли зробити працівники та службовці, які сумлінно працюють на підприємствах. Тому вкладаючися у благодійні проєкти та сплачуючи податки, які становлять понад 70%, вважаю правильним і справедливим, бо я винен і країні, і людям, які збагатили мене».
Прикметно, але на відміну від решти мільярдерів світу, пану Улофу нецікаво просто купувати та продавати: «Який сенс заробляти копійки, якщо можна робити щось масштабне? Тож, коли я купую завод, – відразу модернізую його, відновлюю виробництво, роблячи прибутковим, аби мої співвітчизники мали змогу не просто заробити на життя, а й отримати частинку розкоші. За останні 5 років ми створили понад 20 тисяч нових робочих місць, а половина з працівників ще є співакціонерами».
100-річний пан Тон звик говорити по-старому, на діалекті свого села, використовуючи хитромудрі словесні конструкції та граматичні форми, які давно вийшли з ужитку. Весь свій статок (близько $6 мільярдів) норвежець вирішив віддати на благодійність, а саме на фінансування медичних досліджень.
Бізнесмен вирішив, що гроші краще спрямувати на корисну і вкрай важливу справу. «Великі гроші розбещують, а тому вони мають працювати на благо суспільства і всього людства, а не просто зберігатися на банківських рахунках обмежених осіб», – зазначає Улоф Тон.
Між тим, як уже повідомляв "Останній Бастіон", американець ірландського походження і за сумісництвом мільярдер Чак Фіні роздав на доброчинність весь свій статок у $8 мільярдів.