Навіть Фридрих Мерц нарешті чесно визнав, що Україну не візьмуть ні в НАТО, ні в ЄС. Ось і резон для путіна вести війну на мінімалках.
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).
Московитсько-українська війна чітко показала, що сучасна хвалена євроатлантична демократія — молодець проти овець. Проти Саддама, Слободана, Осами, Муаммара...
Проте на ядерного ведмедя у неї нема управи! Санкції, глибока стурбованість і крапельне постачання зброї жертві агресії у відповідь на анексію територій незалежної держави — це не управа, а профанація цінностей та імітація бурхливої діяльності.
Всі принади «вільного» й ситого суспільства перекреслюються одним помахом ядерної дубинки. Людям, які живуть у дисидентсько-рухівській/ліволіберальній парадигмі, дуже важко сприйняти реальність, де західний світ не є взірцем і справедливим арбітром.
Але чим довше критична маса нашого суспільства перебуватиме у паралельному світі рожевих ілюзій, — тим важче буде вигрібати із трикутника смерті. На жаль, не всі це ще зрозуміли й затямили.