У державі Романових населення московії єднали тріадою «православ'я-самодержав'я-народність». Натомість у РФ панує зовсім інший дух.
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень).
Якби я приймав капітуляцію росії, то однією з обов'язкових умов висунув би законодавчу заборону, щоби вони стосовно себе та своєї історії не використовували «слов'ян» у будь-яких формах. Під загрозою кримінального покарання!
Не тому, що бути слов'янами — щасливий квиток від всесвіту і суперсила, ні, просто їхні слов'яни — це нацистські арійці. Суто ідеологема агресивної загарбницької політики!
«Русскімі» нехай себе надалі називають, якщо хочуть, але не забувають додавати, що вони не знають, коли та чому почали себе так називати та що це взагалі означає. Ну, щось типу «солнцевських», тільки «русские», а базікати про слов'ян — зась!
Ось, як французи не лізуть до навколишніх народів із розповідями про «франкський світ», на який вони мають ексклюзивні права, так мусять і вони. Отут і порився собака, це реально останній і найміцніший імперський бастіон.
Ну, типу, а що, не слов'янські, га? І далі вже, як то кажуть, справа техніки — впарити решту:
Жодний притомний і чесний історик не дасть відповіді на це питання, бо її не існує. Навіть «Повість минулих літ» — напозір єдине джерело знань про утворення Русі — знає чимало європейських народів, але не знає того народу, який створив Русь.
Такий «політичний суб'єкт» у цьому документі відсутній, бо хто там покликав міфічного Рюрика до Новгорода, після чого все закрутилося? Ось, що говорить «Повість минулих літ»: «Чудь, словени, кривичі та весь...».
І що, яке з цих племен жило також у Київських землях, так щоб із Новгорода можна було приїхати та обійняти своїх у пориві етнокультурної єдності? Риби морської там привести, морошки, того-сього. Жодне!
Десь там у майбутніх Москві та Підмосков'ї начебто жило «слов'янське плем'я» в'ятичів, але це не точно. Так чи інакше, в'ятичі трохи підманули очікування слов'янських расистів, от хоча б академік РАН, антрополога Татьяну Алєксєєву:
«Вони не відрізняються від фіно-угорського населення з давньомордовських могильників, по суті, за антропологічними ознаками — це одне й те саме населення. Тобто в'ятичі не були слов'янами».
Наприкінці XI — на початку XII століть ці ж таки в'ятичі вбили києво-печерського монаха Кукшу, який прийшов проповідувати їм християнство. За деякими даними, їх вдалося охрестити лише у XV столітті «з використанням великої військової сили».
Що ми взагалі розуміємо під «слов’янами», коли йдеться про доісторичну епоху, тобто таку, про яку не існує письмових джерел? Носіїв певної «археологічної культури», і все.
Ми, наприклад, гадки не маємо, якими мовами оці всі племена насправді послуговувалися. Тож завжди корисно питати — «А звідки я знаю оце та інше або вони — звідки саме?».
І часто-густо виявляється, що так у Вікіпедії написано з якимось лівим посиланням, перевіряти яке було ліньки. Культур у нашому ареалі, які називають «достовірно слов'янськими», небагато, лише декілька; й усі вони знайдені на території України, хіба десь трішечки «залізають» на територію нинішньої РФ.
Усе інше, що ви можете прочитати у вікіпедіях — це знущання з нещасної сови за допомогою глобуса. Московія може бути батьківщиною слонів, але вона не є батьківщиною слов'ян (хто б ними не був у сиву давнину).
Коли на росії дуже потрібно було знайти автохтонних слов'ян, «культуру довгих курганів» приписали кривичам. Але оскільки самі кривичі не залишили надпису «Тут були кривичі» хоч якою-небудь слов'янською мовою, а оця «культура довгих курганів» суттєво відрізнялася від відомих слов'янських взірців, їхнє слов'янство довелося залишити під питанням.
Звичайно, широким народним масам ніхто не сказав, що підозрюють у них балтів. Як не сказали й того, що оці словени, можливо, прибули з південного узбережжя Балтики, бо виходило, що історія колонізації Московії починалася з українців, балтів та поляків, а її автохтонне населення угро-фінське й тюркське.