У лавах Сил оборони України квітне жуковщина. Від зміни головнокомандувача стан справ у нашому війську не покращився, а тільки погіршився.
Про це відверто заявив ветеран АТО/ООС і боєць тактичної групи «С» (Сальвадор) Сил Територіальної оборони Олександр Писаревський. Станом на сьогодні він перебуває на одному із відтинків Південного фронту у Запорізькій області.
Командувачі не лише окремих бригад Оперативно-стратегічного угруповання «Хортиця», а й батальйонів, на завданих напрямках воюють людьми заради виконання наказів із Генерального штабу. Так триває не перший місяць, але лінія фронту чомусь рухається вглиб України.
«Тут у нас є один комбат, який 2022-го поклав у двох дебільних лобових штурмах третину свого батальйону. Отримав позачергове звання і новий бат. У 2023-му спланував наступ без дорозвідки (ну а що там сапери ходили, нікого не бачили). Положив всю штурмову групу. Із 50 бійців — 21 уже всьо... У 2024-му так відбивав втрачену позицію, що втратив ще одну. Ну, тепер хоч втрати були, як на його фах, то незначні. Мля, замкомбрига! Можна я тихо в ліс піду?», — невтішно повідомив фронтовик.
У народі панує твердження, що один раз — то випадковість; два рази — збіг; а ось три й більше разів — то вже система. Невже головнокомандувач Збройних Сил України не помічає, що його підлеглі повторюють помилки росіян, витрачаючи людей у непотрібних «м'ясних штурмах» посадок?
Насамкінець медіаагенція «Останній Бастіон» нагадує, що окупаційно-терористичний контингент РФ націлився на батьківщину Нестора Махна. На Південному фронту стягуються додаткові резерви ворога.