Нічого не відбудеться саме собою. Нічого не буде швидко. Нічого не буде без крові, поту, самопожертви, — затямте це нарешті!
(Текст подано мовою оригіналу зі збереженням авторської стилістики без виправлень і скорочень. Увага! Присутня ненормативна лексика).
Цій історії сотні років. Лише активні бойові дії тривають безперервно між двома країнами більше восьми років. Ворог лише зараз почав нарощування сил і засобів, бо зрозумів, що нас легко не взяти.
Тож, для більшості українців все лише починається. Всі ці роки ми жили своїм звичним життям і не хотіли брати участь у перемозі. У результаті, тепер ще більше людей мають брати участь у спротиві.
Коли це зрозуміє більшість, активніше включаться, — вдасться переломити ситуацію на нашу користь у цій багаторічній війні. А коли вже кожен українець так чи інакше працюватиме щоденно на перемогу — то тоді вона і стане реальною та можливою. Отже, для перемоги важливо не обманюватися:
Досить чекати, час діяти! Це треба усвідомлювати й реально оцінювати обстановку, ворога, самих себе. Все це допоможе досягти перемоги, бо лише об'єктивна оцінка здатна народжувати рішення, що її наблизять.
У мене немає для вас іншого рецепту перемоги, крім того, що не жаліючи себе кров'ю і потом щоденно вйобувати на благо України. І, якщо комусь раптом здається, що весь цей розклад сил виглядає не надто оптимістично, то і це також помилка. Бо ніколи ще в історії Україна не була настільки потужною, як в останні 10 років, ніколи не була настільки близькою до перемоги над споконвічним ворогом — Московією.
А значить на нашу долю випала унікальна нагода скористатись цим маленьким шансом і довести справу багатьох поколінь до логічного завершення — перемоги. Ми в боргу перед нашими предками, ми в боргу перед нашими дітьми, ми в боргу перед нашою Україною. Нічого не відбудеться саме собою, без нашої крові і поту.
І ми маємо віддати цей борг і здобути омріяну перемогу. І чим складніші умови, тим більш вагомою та знаковою в історичному масштабі буде ця звитяга. Досить пустих мрій, нумо до роботи!